Голуб білокрилий
| Голуб білокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Patagioenas corensis (Jacquin, 1784) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Columba corensis Jacquin, 1784 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Го́луб білокрилий[2] (Patagioenas corensis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає у Венесуелі і Колумбії та на сусідніх островах.
Самці білокрилого голуба мають довжину 32-37 см, самиці 30-34,5 см. Довжина крила становить 187—200 мм, хвоста 128—130 мм, дзьоба 15—16 мм, цівки 21—22 мм. Вага 274 г. Самиці і самці не вирізняються за забарвленням. Забарвлення переважно світло-коричневе, голова, шия і груди пурпурово-рожеві. Пера на голові мають сизі кінчики, пера на задній частині шиї і верхній частині спини мають темні рожевувато-бронзові смуги і світло-коричневі края, які формують лускоподібний візерунок. На крилах помітні білі плями. Нижня частина спини, крила і надхвістя світло-сизі, махові пера чорні з тонкими білими кінчиками. Райдужки оранжеві або оранжево-карі, навколо очей широкі червонувато-коричневі кільця голої шкіри, зсередині окаймлені блакитною смугою. Дзьоб рожевуватий, лапи оранжеві. Молоді птахи мають дещо тьмяніше забарвлення, на потилиці у них бліді смуги.
Білокрилі голуби мешкають на карибському узбережжі Колумбії і Венесуели (зокрема на півострові Гуахіра), на венесуельських островах Маргарита і Ла-Бланкілья, а також на Нідерландських Антильських островах (Аруба, Кюрасао, Бонайре). Вони живуть в посушливих районах, порослих чагарниковими, кактосовими і акацієвими заростями та в мангрових лісах і на полях. Зустрічаються на висоті до 400 м над рівнем моря, переважно на висоті до 200 м над рівнем моря. Під час сезону розмноження білокрилі голуби зустрічаються парами, під час негніздового періоду утворюють граї, які можуть нараховувати до 500 птахів (зазвичай 30-50 птахів).
Білокрилі голуби живляться насінням і плодами (зокрема плодами тонкуватого антігонона (Antigonon leptopus) саподіли і винограду), бобами, стручками акації, дуболистої цизальпінії (Caesalpinia coriaria) і тамаринда. Початок сезону розмноження залежить від доступності їжі. Гніздо являє собою просту платформу з гілочок, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці одне біле яйце.
- ↑ BirdLife International (2016). Patagioenas corensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 06 лютого 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 лютого 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |