Перейти до вмісту

Гонцош

Координати: 48°20′58″ пн. ш. 23°31′10″ сх. д. / 48.34944° пн. ш. 23.51944° сх. д. / 48.34944; 23.51944
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Гонцош
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Тер. громада Горінчівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21120050030011849
Основні дані
Населення 58
Поштовий індекс 90426
Телефонний код +380 3142
Географічні дані
Географічні координати 48°20′58″ пн. ш. 23°31′10″ сх. д. / 48.34944° пн. ш. 23.51944° сх. д. / 48.34944; 23.51944
Середня висота
над рівнем моря
423 м
Місцева влада
Адреса ради 90426, с. Березово, 771
Карта
Гонцош. Карта розташування: Україна
Гонцош
Гонцош
Гонцош. Карта розташування: Закарпатська область
Гонцош
Гонцош
Мапа
Мапа

Го́нцошсело в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі, входить до складу Горінчівської сільської громади.

Перша згадка у 1898 Gancas. Зміна назв: 1907, 1918 Ganczos, 1944 Goncos, Гонцошъ, 1983 Гонцош.

Гонцош походить від слова "гонити кіз". Це один з найвіддаленіших присілків Березова.

Гонцош утворився після захоплення татарами українських земель. Татарин, зайнявши село, розігнав своїх кмитів (слуг) у різні кінці села. Один з них Гонцик Іван оселився на горі, де зараз знаходиться Гонцош. Там побудував невеличкий будинок. Сім'я Гонцок розводила двець, кіз, корів; доглядала ліси, які належали панові. Від назви Гонцика пішла назва Гонцош.

Після австро-угорської війни всіх жителів Гонцоша було виселено з гір, у тому числі й Гонцика з родиною. Пізніше там оселився Фучко, який згодом зробив дорогу з верхньої частини Гонцоша аж до річки Ріка (зараз цю дорогу називають Фучковою).

Гонцош ділиться на дві частини - Гонцош і Товстий.

В присілку Гонцош знаходиться невелика капличка, у якій раз на рік відбувається богослужіння.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
українська 100%

Туристичні місця

[ред. | ред. код]

- гора Лак

- Фучкова дорога

Посилання

[ред. | ред. код]

Погода в селі [Архівовано 5 березня 2008 у Wayback Machine.]


  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних