Перейти до вмісту

Гончаренко Олег Георгійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гончаренко.
Гончаренко Олег Георгійович
Загальна інформація
Національністьукраїнець
Громадянство СРСР
Народження18 серпня 1931(1931-08-18)[1]
Харків, Українська СРР, СРСР[1]
Смерть16 грудня 1986(1986-12-16) (55 років)
Москва, СРСР
ПохованняКунцевський цвинтар
ДружинаОлександра Олексіївна Гончаренко
Спорт
КраїнаСРСР СРСР
Вид спортуКовзанярський спорт
Дисциплінаковзанярський спорт на довгій доріжці[d]
Завершення виступів1962
Нагороди
орден Леніна
заслужений майстер спорту СРСР
Олімпійські ігри
Бронза Кортіна-д'Ампеццо 1956 5000 м
Бронза Кортіна-д'Ампеццо 1956 10000 м
Чемпіонати світу
Золото Гельсінкі 1953 Багатоборство
Золото Осло 1956 Багатоборство
Золото Гельсінкі 1958 Багатоборство
Срібло Саппоро 1954 Багатоборство
Срібло Москва 1955 Багатоборство
Чемпіонати Європи
Золото Осло 1957 Багатоборство
Золото Ескільстуна 1958 Багатоборство
Срібло Фалун 1955 Багатоборство
Нагороди
Орден Леніна — 1956
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
CMNS: Гончаренко Олег Георгійович у Вікісховищі

Олег Георгійович Гончаренко (нар. 18 серпня 1931, Харків, Українська РСР, СРСР — 16 грудня 1986, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський ковзаняр, перший радянський чемпіон світу з класичного ковзанярського багатоборства, чемпіон Європи, призер Олімпійських ігор, Заслужений майстер спорту СРСР (1953).

Біографія

[ред. | ред. код]

Олег Георгійович народився 18 серпня 1931 року в Харкові. Ще підлітком втратив на фронті батька, пережив окупацію. У повоєнні роки дуже любив кататися на ковзанах. Кілька років Гончаренко тренувався сам, без тренера.

Закінчив Харківське пожежно-технічне училище МВС СРСР (нині — Національний університет цивільного захисту України). У ковзанярському спорті виступав за «Динамо» (Харків) і «Динамо» (Москва).

1953 року радянська команда вперше з 1948 року взяла участь у чемпіонаті світу з ковзанярського спорту, який проходив у Фінляндії в м. Гельсінкі. Окрім Гончаренка, у чемпіонаті брали участь Борис Шилков, Володимир Сахаров і Валентин Чайкін. Олег Гончаренко виграв дистанції 5000 м. та 10 000 м, став другим на 1500 м, і виграв за сумою балів у багатоборстві, ставши першим радянським чемпіоном світу (на чемпіонатах світу та Європи переможець визначався за сумою результатів, показаних на спринтерських і стаєрських дистанціях[2]).

Після перемоги на чемпіонаті світу 1953 року в м. Гельсінкі Олег Гончаренко став популярним. Він отримав безліч вітальних телеграм з-за кордону і Радянського Союзу, зокрема й коротку вітальну телеграму від легендарного норвезького ковзаняра Оскара Матісена. Цю телеграму Гончаренко зберігав до кінця життя.

Газета "Правда" написала звіт про змагання не на останній шпальті, де зазвичай розміщували спортивну хроніку, а на третій, присвяченій найважливішим політичним подіям. Переможний звіт і портрет чемпіона — харків'янина Олега Гончаренка[2].

У 1956 і 1958 роках Олег Гончаренко ще двічі ставав чемпіоном світу в багатоборстві. У 1957 і 1958 роках виборював звання чемпіона Європи. У 1954 і 1955 роках Гончаренко був срібним призером чемпіонатів світу, а 1955 року — чемпіонату Європи.

Двічі Олег Гончаренко вигравав звання чемпіона СРСР у багатоборстві (1956 і 1958 роки) і чотири рази був срібним призером чемпіонатів СРСР (1953, 1954, 1957 і 1960 роки).

1958 року Гончаренко виграв чемпіонати СРСР, Європи та світу в класичному ковзанярському багатоборстві.

Олег Георгійович про змагання сказав так:[2]

«У низці днів змагання займають не так вже й багато місця. Але вони немов вікна в цегляній кладці, що несуть світло»

На Зимових Олімпійських іграх 1956 в Кортіна-д'Ампеццо Олег Гончаренко був прапороносцем радянської команди. Він завоював дві бронзові медалі на дистанціях 5000 і 10 000 метрів (на зимових Олімпіадах медалі розігруються в кожному виді змагань[2]).

Гончаренко також брав участь у Зимових Олімпійських іграх1960 в Скво-Веллі, але посів лише шосте місце на дистанції 5000 метрів.

Ось слова чотириразового олімпійського чемпіона Гришина Євгена Романовича:[2]

«Гончаренко віз в збірній країни таку важку тачку. Якби мене запитали, хто найкращий ковзаняр в радянському спорті, я б не замислювався: "Звичайно, Олег!"»

Олег виступав узимку 1962 року, хоча до сезону не був готовий. На чемпіонаті СРСР посів скромне місце і вперше за багато років не потрапив до основного складу збірної країни. Ось тут він подумав про своє подальше життя — завершити навчання в інституті фізкультури і перейти на тренерську роботу. Хоча продовжував тренуватися, але виступати в змаганнях не розраховував.

1962 року видатний спортсмен закінчив свою кар'єру ковзаняра. Але ще довго не полишало його бажання надіти ковзани і промчати по льодовому колу. Чемпіонат світу 1962 року відбувся в Москві. Участь Олега в ньому полягала в тому, що на урочистому відкритті змагань він вивів учасників на парад. Уперше на світовій першості за участю радянських ковзанярів Олег Гончаренко був глядачем.

Олег Георгійович став тренером збірної молодіжної команди СРСР. Пізніше його обрали відповідальним секретарем Федерації ковзанярського спорту СРСР.

Помер 1986-го, у віці 55 років, після важкої хвороби.

Нагороди, звання, досягнення

[ред. | ред. код]
  • 1956 року Олег Гончаренко був нагороджений орденом Леніна.
  • Олег Георгійович був удостоєний звання почесного громадянина міст Денвер і Осло за спортивні досягнення.

Результати

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонат СРСР Чемпіонат Європи Чемпіонат світу Олімпійські ігри
1951 56-е
(104пад.,19,35, Бронза)
1952 -
(-,-,10,-)
1953 Срібло
(9,6, Срібло, Срібло)		  Золото
(4, Золото, Срібло, Золото)
1954 Срібло
(14, Срібло, Бронза, Золото)		 4-e
(15, Срібло, Срібло,8)		 Срібло
(9, Золото,4, Золото)
1955 -
(-,-,-,вк)		 Срібло
(5, Бронза,5,5)		 Срібло
(12,7, Золото, Бронза)
1956  Золото
(17, Золото,5, Золото)		 5-e
(9, Срібло,11,5)		  Золото
(21, Золото,4, Срібло)		 Бронза 5000 м
Бронза 10 000 м
1957 Срібло
(21, Бронза,12, Бронза)		  Золото
(10, Срібло,6, Срібло)		 4-e
(5,5,7,6)
1958  Золото
(7, Срібло,14,4)		  Золото
(8, Бронза, Золото,5)		  Золото
(4, Бронза, Золото, Бронза)
1959 6-e
(9,5,7,7)		 7-e
(10,4,10,11)
1960 Срібло
(16, Срібло,6, Срібло)		 6-e
(6,6,7,11)		 9-e
(12,13,10,11)		 6-e 5000 м
1961 4-е
(27, Бронза,15,4)		 8-e
(11,9,5,11)		 12-e
(14,9,12,13)
1962 12-е
(-,6,-,-)
  • У дужках вказані місця з окремих дистанцій, у порядку забігів (500 м, 5000 м, 1500 м, 10 000 м)

Найкращі результати

[ред. | ред. код]
  • 500 метрів — 42,20 (4 січня 1960, Медео)
  • 1500 метрів — 2:11,60 (28 лютого 1960, Скво-Веллі)
  • 3000 метрів — 4:03,31 (12 січня 1985, Давос)
  • 5000 метрів — 7:57,50 (29 січня 1956, Місуріна)
  • 10 000 метрів — 16:36,40 (21 січня 1956, Давос)

Медалі на окремих дистанціях

[ред. | ред. код]

На чемпіонатах світу:

  • 1500 метрів: золото 1955 і 1958; срібло 1953
  • 5000 метрів: золото 1953, 1954 і 1956; бронза 1958
  • 10 000 метрів: золото 1953 і 1954; срібло 1956; бронза 1955 і 1958

На чемпіонатах Європи:

  • 1500 метрів: золото 1958; срібло 1954
  • 5000 метрів: срібло 1954, 1956 і 1957; бронза 1955 і 1958
  • 10 000 метрів: срібло 1957

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Гончаренко Олег Георгиевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в г д Журнал Мой Спорт № 1(40) январь 2006

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гончаренко_Олег_Георгійович&oldid=43779171