Перейти до вмісту

Гончар Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гончар Іван Васильович
Народився27 грудня 1925(1925-12-27)[1]
Носівка, Ніжинська округа, Українська СРР, СРСР
Помер29 квітня 2019(2019-04-29) (93 роки)
Країна Україна
Діяльністьпедагог
Alma materНіжинський державний університет імені Миколи Гоголя
ЗакладНосівська школа № 1
Посададиректор школи[d]
Нагороди
орден Вітчизняної війни орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави»

Іван Васильович Гончар (народився 27 грудня 1925 в місті Носівці — помер 29 квітня 2019, за іншими даними 30 квітня) — педагог, учасник Німецько-радянської війни, орденоносець, директор Носівської середньої школи № 1 (1967—1980).

Життєпис

[ред. | ред. код]

27 вересня 1943 року був призваний до Радянської Армії. Пройшов курси зв'язківців, воював у 3-й гвардійській винищувально-протитанковій бригаді РГК 280-ї гвардійської, орденів Богдана Хмельницького та Михайла Кутузова дивізії на I-му Білоруському фронті.

Брав участь у боях під Брестом, на Кюстринському плацдармі, форсував Одер і закінчив війну в Берліні у званні молодшого лейтенанта. Був радіомайстром полку.

В 1945—1947 залишався в армії, навчаючи молодих солдатів. Демобілізувався у 1947 р. навчався в Київському технікумі цивільного будівництва, а потім закінчив Ніжинський педагогічний інститут і став працювати вчителем математики і креслення в Носівській середній школі № 1.

В 1967—1980 — директор Носівської середньої школи № 1 .

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений:

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Гончар Іван Васильович. Енциклопедія Носівщини. Процитовано 27 квітня 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.