Гопонько Віталій Михайлович

Гопонько Віталій Михайлович
Гопонько Віталій Михайлович;
Сержант
Загальна інформація
Народження	11 березня 1988; Мукачеве
Смерть	21 серпня 2014 (26 років); Новоганнівка
Псевдо	«Гюрза»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Віта́лій Миха́йлович Гопо́нько (нар. 11 березня 1988(19880311) — 21 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1988 року в місті Мукачеве. Мама померла, коли Віталію було 8 років. Закінчив Мукачівський професійний ліцей, з 2007 року — на військовій службі за контрактом. Змалку мріяв бути розвідником, займався спортом, виступав за школу і ліцей, пізніше зробив остаточний вибір — після строкової служби залишився на контракт.

Командуванням був нагороджений грамотами, подяками, вдячними листами. Як заступник командира розвідувального взводу розвідувальної роти брав участь у ліквідації наслідків стихійного лиха в західних регіонах України.

Мобілізований на самому початку війни на сході України, сержант, командир відділення 128-ї окремої механізованої бригади.

Загинув під Луганськом, коли російські найманці вели артилерійський обстріл опорного пункту бригади в районі села Новоганнівка.

Без сина лишився батько Михайло Михайлович та молодший брат Віталій.^[1]

Похований у селі Лавки, Мукачівський район.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
у червні 2015-го в Мукачівському професійному аграрному ліцеї імені Михайла Данканича відкрили меморіальну дошку на честь Віталія Гопонька
Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 6
грамоти; подяки; вдячні листи^[3]

Примітки

Джерела

Гопонько Віталій Михайлович [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Віталій Гопонько
Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Пам'яті воїна. Сьогодні Віталію Гопоньку виповнилося б 29

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Молодший брат загиблого розвідника: «Доб'юся всього, про що мріяв Віталій!»

[2] Повік не забудемо подвиги Героїв! У Міноборони вшанували пам'ять захисників України

[3] Небесна Гвардія

[1]

[2]

[3]