Горан Диздар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Горан Діздар)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горан Диздар
Оригінал імені хорв. Goran Dizdar
2013 рік
2013 рік
2013 рік
Країна Югославія Югославія
Хорватія Хорватія
Народження 4 грудня 1958(1958-12-04) (65 років)
Загреб
Титул Міжнародний майстер (1980), Гросмейстер (1991)
Рейтинг ФІДЕ 2488 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2570 (липень 1998)

Горан Диздар (хорв. Goran Dizdar;нар. 4 грудня 1958, Загреб) – хорватський шахіст і шаховий тренер, гросмейстер від 1991 року.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

1980 року поділив 2-ге місце (позаду Їндріха Трапла, разом з Їржи Лехтинським і Пейчо Пеєвим) на турнірі за круговою системою в Карвіні[1]. 1981 року виступив у складі збірної Югославії на командному чемпіонаті світу серед студентів, який відбувся в Граці. 1983 року посів 2-ге місце (позаду Даніеля Кампори) в Тузлі, а також переміг у Оберварті. У 1985 році поділив 1-ше місце (разом з Вольфгангом Ульманном на турнірі Tatran Cup, який відбувся в Старому Смоковці. 1988 року поділив 1-ше місце на турнірі за швейцарською системою в Ліхтенштейні, тоді як у 1990 році поділив 2-ге місце (позаду В'ячеслава Ейнгорна на турнірі Berliner Sommer у Берліні.

Починаючи з відновлення незалежності в 1991 році належить до когорти провідних хорватських шахістів. Неодноразово брав участь у фіналі чемпіонату країни, найбільшого успіху досягнувши 1995 року, коли після перемоги в додатковому матчі над Зденко Кожулом виборов титул чемпіона Хорватії. Крім того, 1998 року виборов титул віце-чемпіона країни. Між 1992 і 2006 роком п'ять разів представляв національну збірну на шахових олімпіадах[2], також був учасником командного чемпіонату світу (1997), на якому виграв срібну медаль в особистому заліку на 5-й шахівниці[3], і тричі командного чемпіонату Європи (1992, 1997, 2005), в 1992 році виборовши бронзову медаль, також в особистому заліку на 5-й шахівниці[4].

1998 року поділив 3-тє місце (позаду Івана Соколова і Роберта Зелчича, разом із, зокрема, Віктором Корчним, Матіасом Вальсом і Левом Псахісом) на зональному турнірі в Дрездені й завоював путівку на чемпіонат світу за олімпійською системою, який відбувся 1999 року в Лас-Вегасі. Там у першому раунді переміг Ляна Чуна, але в 2-му програв з Сергієві Мовсесяну і вибув з подальшої боротьби[5].

Інші успіхи на міжнародних турнірах (від 1991 року):

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1998 року, досягнувши 2570 очок ділив тоді 2-3-тє місце (позаду Роберта Зелчича, разом зі Зденко Кожулом) серед хорватських шахістів[7].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hornicky Kahanec, Karvina 1980. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  2. OlimpBase. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  3. OlimpBase. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  4. OlimpBase. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  5. 1999 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 20 квітня 2018.
  6. Grand Prix CCAS Cap d'Agde 2006. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 20 квітня 2018.
  7. FIDE rating history :: Dizdar, Goran. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  8. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]