Перейти до вмісту

Антонович-Гординський Ярослав Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антонович-Гординський Ярослав Дмитрович
ПсевдоЯ. А. Г., Яр. Горд., Г-ий, Я. Г. (криптоніми)
Народився22 липня 1882(1882-07-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Шкло, Яворівський район, Львівська область, Україна
Помер5 липня 1939(1939-07-05) Редагувати інформацію у Вікіданих (56 років)
Львів, Польська Республіка
ПохованняЛичаківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоЗУНР ЗУНР
Діяльністьписьменник, літературознавець, історик літератури, вчитель, викладач університету, перекладач
Галузьлітературознавство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, історія літератури[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, українська література[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, перекладацтво[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих і переклад[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих і Віденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, німецька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і англійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяУГКЦ

Яросла́в Дми́трович Антоно́вич-Горди́нський (22 липня 1882(18820722), Шкло — 5 липня 1939, Львів) — український літературознавець, історик літератури, перекладач, педагог. Дійсний член НТШ (1914[2]). Криптоніми: Я. А. Г., Яр. Горд., Г-ий, Я. Г. Доктор філології.[2] Старший брат капелана Теофіла Антоновича-Гординського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 22 липня 1882 р. у с. Шкло нинішнього Яворівського району (Галичина). Навчався у Львівському та Віденському університетах (1900—1904). Викладав українську та класичні мови в гімназіях Львова (1904—1905, 1912—1938), Коломиї (1905—1912). Був професором Львівської гімназії, Українського таємного університету (1922—1923), читав лекції на учительських курсах (1929—1930). У 1920-30-х роках неодноразово приїжджав до Тернополя, де був голової комісії при складанні матури в українській гімназії.[2]

Помер 5 липня 1939 р. у Львові. Похований на полі № 50 Личаківського цвинтаря.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Автор оповідань «Розведені» (1903), «Візник» (1905), «Чорний хліб» (1908); праць «До історії культурного й політичного життя в Галичині у 60-х рр. ХІХ в.» (1917), «Слідами старої української культури й зв'язків української літератури з ренесансом XVI—XVII ст.» (1924), «З української драматичної літератури XVII—XVIII ст.: Тексти й замітки» (1930), «Станіслав Виспянський і Україна» (1937), «Жіноче питання в повісті радянської України» (1937), «Літературна критика підсовєтської України» (1939), наукових розвідок з історії та історії української культури.

Окремі видання:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в Гуцал П. Гординський Ярослав Антонович… — С.394.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]