Гордієнко Серафим Маркович
Серафим Гордієнко Серафим Маркович Гордієнко | |
---|---|
Молодший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 20 грудня 2002 (21 рік) Одеса, Україна[1] |
Національність | українець |
Alma Mater | УКУ |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | 14 ОПБпАК Підрозділ Санти |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Гордієнко Серафим Маркович у Вікісховищі |
Серафи́м Ма́ркович Гордіє́нко (нар. м. Одеса, Україна) — український публіцист, військовослужбовець, молодший сержант 14 ОПБпАК Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Син відомого одеського громадського діяча Марка Гордієнка[2].
Родом з Одеси[3]. Здобував фах історика в Українському католицькому університеті[2].
Після початку повномасштабного російського вторгнення залишив навчання та вирушив на фронт. Згодом приєднався до підрозділу Санти, з яким брав участь у бойових діях у Пісках на Донеччині. Протягом півтора року Гордієнко вів бої біля Кремінної на Луганщині, де його група в лютому 2023 року першою в Україні знищила БМПТ «Термінатор»[2][4][5].
Нині служить командиром розрахунку дронів 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів[2][4].
Писати почав з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Співзасновник новітнього ідейного і художнього напряму метаромантизму[2].
2024 року разом з Олександром Мєняйловим видав книгу «Метаромантика. Кров, степ і вічність»[2][3].
- медаль «Захиснику Вітчизни» (21 червня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[6];
- диплом переможця конкурсу «Краща книга виставки-форуму 2024» в номінації (2024) — за книгу «Метаромантика. Кров, степ і вічність»[7].
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1333313012 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е Марина Ткачук (27 червня 2024). «Наш історичний обов'язок — створити безсмертну Сагу про Україну». Серафим Гордієнко закликає митців, що воюють, сформувати нову культурну платформу. Новинарня.
- ↑ а б Charlotte Higgins (27 жовтня 2024). ‘The world will remember this war not through reportage but through art’: the creatives on Ukraine’s frontline. The Guardian.
- ↑ а б Перше знищення БМПТ «Термінатор». Серафим Гордієнко, 14-й окремий полк ЗСУ. Відео. Цензор.нет. 23 лютого 2024.
- ↑ ЗСУ вперше знищили ворожу БМПТ «Термінатор». Новинарня. 14 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України від 21 червня 2023 року № 345/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Які видання назвали кращими. Вечірня Одеса. 13 червня 2024.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Як українці в окопах пишуть книги і вчать французьку на YouTube // Video NV. — 2024. — 27 лютого. | |
Перше знищення БМПТ «Термінатор». Серафим Гордієнко, 14-й окремий полк ЗСУ. на YouTube // Бутусов Плюс. — 2024. — 23 лютого. | |
«ФСБ підкладала вибухівку у під'їзд!». Морпіх, націоналіст та метаромантик Серафим Гордієнко на YouTube // Yanina Sokolova. — 2024. — 19 липня. | |
«Я оголошую культурний фронт» — Серафим Гордієнко на YouTube // Бутусов Плюс. — 2024. — 1 травня. | |
Україні потрібна своя Іліада. Серафим Гордієнко, Микола Фельдман. Альфа на YouTube // Alpha media. — 2024. — 26 січня. |
- Одесити на фронті: морпіх розповів про «Санту», аеророзвідку та перші дні оборони Києва. Odesa.online. 16 січня 2023.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |