Перейти до вмісту

Горловий Михайло Петрович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Горловий Михайло Петрович
Народився19 жовтня 1952(1952-10-19) або 1952[1]
Щербанівка, Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер31 березня 2024(2024-03-31)
Щербанівка, Обухівський район, Київська область, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьпоет, скульптор
Галузьскульптура[2], поезія[2] і творче та професійне письмоd[2]
Alma materНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури (1992)
ВчителіБорисенко Валентин Назарович, Макогон Іван Васильович, Сухенко Віктор Васильович, Чепелик Володимир Андрійович і Вронський Макар Кіндратович
Знання мовукраїнська[2]
ЧленствоСпілка художників України і Національна спілка письменників України
Нагороди
Медаль «Будівничий України»

Миха́йло Петро́вич Горлови́й (19 жовтня 1952, Щербанівка — 31 березня, 2024, Щербанівка) — український скульптор і поет; член Спілки художників України з 1993 року та Національної спілки письменників України з 1998 року.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Народився 19 жовтня 1952 року у селі Щербанівці Обухівського району Київської області (нині Україна). Протягом 1986—1992 років навчався на факультеті скульптури у Київському художньому інституті[3], де його викладачами були Валентин Борисенко, Іван макогон, Віктор Сухенко, Володимир Чепелик, Макар Вронський[4].

Працював на виробництві; обіймав посаду головного художника у РБУ–1 «Київзеленбуду». Мешкав у Києві в будинку на проспекті Червоної Калини, № 21, квартира № 1[4]. Помер у Щербанівці 31 березня 2024 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Скульптура

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура
  • «Амазонка на коні» (1989)[5];
  • «Стугна» (1990, бронза)[5];
  • «Джерела українського народу» (1994);
  • «Амазонка на коні» (1994);
  • «Ранок» (1994);
  • «На прогулянці» (1994, бронза, граніт[4]);
  • «Зустріч» (1994);
  • «Сонячний день» (1994);
  • «Виростеш ти, сину» (1996);
  • «Акробат» (1996, шамот, ангоби);
  • «Катерина» (1996, дерево[4]);
  • «Ню» (1997);
  • «Купальниця» (1998, бронза, камінь)[5];
  • «Композиція 7» (1998, бронза, камінь)[5];
  • «Тривога» (1999);
  • «Арій» (1999);
  • «Середземномор'я» (1999);
  • «Трипільська серія»
    • «Музика»;
    • «Астролог»;
    • «Хлопчик»;
    • «Мисливець»;
    • «Дівчинка»;
    • «Трипільський торс» (шамот, ангоби, дерево[4]);
  • «Дана» (шамот, ангоби, дерево[4]);
  • «Кобзар»;
  • «Скіф»;
  • «Іван Богун»;
  • «Материнство»;
  • «Берегиня роду»;
  • «Лілея»;
  • «Хвиля»;
  • «Ярило»;
  • «Викрадення Європи».
пам'ятники
Автор
  • 1989 — Жертвам Голодомору 1932—1933 років у селі Щербанівці;
  • 2002 — Степану Бандері у місті Бучачі;
  • 2009 — Жертвам Голодомору 1932—1933 років у селі Козині,;
  • 2009 — Жертвам Геноциду українського народу у селі Зікрачах;
  • 2021 — Митрополиту Київському і Галицькому Тимофію Щербацькому у селі Щербанівці;.
Співавтор
  • 1995 — Гетьману Івану Виговському у селі Германівці;
  • 1996 — Легендарній медсестрі 1941—1945 років Олені Ковальчук у селі Германівці;
  • 1997 — 1000-ліття села Трипілля у селі Трипіллі;
  • 1999 — Григорію Косинці у селі Красному Першому;
  • 2000 — Першовідкривачеві Трипільської культури Вікентію Хвойці у селі Трипіллі;
  • 2003 — Воїнам-афганцям у місті Обухові;
  • 2005 — Уласу Самчуку у місті Рівному;
  • 2020 — полковнику Петру Болбочану у місті Києві;
  • 2021 — полковнику Василю Вишиваному у місті Києві.
Співавтор меморіальних таблиць
  • 1994 — Гетьману України Пилипу Орлику у місті Києві;
  • 1995 — Андрію Малишку в місті Обухові;
  • 1997 — Леоніду Коваленку у місті Києві;
  • 1998 — Василю Швецю у місті Києві;
  • 1999 — Василю Чухлібу в місті Українці;
  • 2001 — Петру Швецю в селі Гусачівці;
  • 2017 — Андрію Малишку в місті Обухові.
  • Викрадення Європи.
    Викрадення Європи.
  • Трипільський торс.
    Трипільський торс.
  • Памятник Жертвам Геноциду українського народу у селі Зікрачах.
    Памятник Жертвам Геноциду українського народу у селі Зікрачах.
  • Памятник 1000-ліття у селі Трипіллі.
    Памятник 1000-ліття у селі Трипіллі.
  • Погруддя Вікентію Хвойці у Трипіллі.
    Погруддя Вікентію Хвойці у Трипіллі.
  • Пісня з України. Ліван.
    Пісня з України. Ліван.
  • Амазонка-Сарматка. Алей. Ліван.
    Амазонка-Сарматка. Алей. Ліван.

Учасник виставок з 1977 року, зокрема:

Групові виставки
  • 1977 — Центральний виставочний комплекс, Київ;
  • 1980 — Будинок культури заводу «Більшовик», Київ;
  • 1990—1992 — Всеукраїнські весніні виставки. Центральний будинок художника, Київ;
  • 1990—1994 — Всеукраїнські осінні виставки. Центральний будинок художника, Київ;
  • 1991 — Всеукраїнська виставка «500 років Козацтва України», Київ;
  • 1993 — Всеукраїнська виставка «Голодомор в Україні 1932—1933 рр», Київ;
  • 1994 — Конкурс «Київська скульптура — 94». Галерея «Київ», Київ;
  • 1995 — Виставка «Весна». галерея «Київ», Київ;
  • 1995 — Виставка «Осіння палітра Києва». Галерея «Лавра», Київ;
  • 1995 — Всеукраїнська виставка «До 400-річчя Богдана Хмельницького», Київ;
  • 1996 — Виставка «Україна — Грузія». Галерея «Київ», Київ;
  • 1997 — Виставка «350 років композитору Артемію Веделю». Києво-Могилянська академія, Київ;
  • 1998—1999 — Всеукраїнська виставка «Весна». Центральний будинок художника, Київ;
  • 1999 — «Триєнале-99». Центральний будинок художника, Київ;
  • 1999, 2000, 2004, 2006, 2007, 2010 — Всеукраїнські виставки «Осінь». Центральний будинок художника, Київ;
  • 1999 — Всеукраїнська виставка «Різдвяний салон». Центральний будинок художника, Київ;
  • 2000 — Виставка творчого гурту «Світовид». Національний музей Тараса Шевченка, Київ;
  • 2000 — Виставка, присв'ячена творчості мистецтвознавця В. Підгори. Національний музей Тараса Шевченка, Київ;
  • 2001 — Виставка творчого гурту «Світовид». Національний музей Тараса Шевченка, Київ;
  • 2001 — Всеукраїнська виставка до дня художника. Центральний будинок художника, Київ;
  • 2003 — Всеукраїнська виставка «Весняний салон-2003». Центральний будинок художника, Київ;
  • 2005 — Всеукраїнська виставка. Центральний будинок художника, Київ;
  • 2006 — Всеукраїнська художня виставка «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». Центральний будинок художника, Київ;
  • 2007—2010 — Великий скульптурний салон. Український дім, Київ;
  • 2008—2010 — Всеукраїнська художня Різдвяна виставка. Центральний будинок художника, Київ;
  • 2008 — Всеукраїнська художня виставка «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». Київ—Луганськ—Львів—Ужгород;
  • 2008 — Всеукраїнська художня виставка до дня художника. Центральний будинок художника, Київ;
  • 2010 — Всеукраїнська художня виставка «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». Центральний будинок художника., Київ;
  • 2010—2011 — Виставка мистецького гурту «Світовид». Національний музей Тараса Шевченка, Київ;
  • 2011 — Великий скульптурний салон. Мистецький Арсенал, Київ;
  • 2011 — Всеукраїнське триєнале по скульптурі. Центральний будинок художника, Київ;
  • 2012 — Всеукраїнська художня виставка  «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». Центральний будинок художника, Київ;
  • 2013 — Великий скульптурний салон. Мистецький Арсенал, Київ;
  • 2015 — Всеукраїнська художня виставка «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». Центральний будинок художника, Київ;
  • 2019 — Центральний будинок художника 50 років Київської організації Нацональної спілки художників України 1969—2019, Київ;
  • 2019 — Всеукраїнська виставка жіночий портрет Центральний будинок художника, Київ;
  • 2019 — Виставка українських художників, Бейрут;
  • 2019 — Муніципальна галерея мистецтв виставка «Від Мамая до Болбочана», Київ;
  • 2019 — Всеукраїнська виставка портрет Центральний будинок художника, Київ;
Персональні виставки
  • 1987 — 1989 — Обухівський історично-краєзнавчий музей;
  • 1994 — «Ми — Трипільці». Національна галерея України, Київ;
  • 1995 — «Трипілля». Галерея «Грифон», Київ;
  • 2002 — «Я — Скит з Трипільських праглибин». Національний музей Тараса Шевченка, Київ;
  • 2003—2004 — Фестивалі «Ржищівський вінок», Ржищів;
  • 2007 — Українсько-канадська мистецька фундація, Торонто;
  • 2007 — Український історичний фонд, Едмонтон;
  • 2008 — Мистецький центр, Калгарі;
  • 2012 — Музей Української літератури «Мізекнсько — Трипільське коріння», Київ;
  • 2018 — Муніципальна галерея мистецтв Деснянського району Києва;
  • 2018 — село Вишеньки. Школа, котеджне містечко;
  • 2019 — Муніципальна галерея мистецтв Деснянського району Києва;
  • 2022 — Муніципальна галерея мистецтв Деснянського району Києва.

Окремі роботи зберігаються в Музеї історії Києва, Обухівському історико-краєзнавчому музеї, Музеї сучасного образотворчого мистецтва України у Києві, в приватних колекціях у Канаді, Сполучених Штатах Америки, Фінляндії, Франції, Лівані[4].

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

Автор книг поезій та спогадів:

  • «Я — скит з трипільських праглибин» (1996);
  • «Діти Дажбога» (2000);
  • «Дорога в Україну» (2002);
  • «Поезія в камені» (2011);
  • «Щербанівка» (2014; нариси з історії села Щербанівки).

Відзнаки[3]

[ред. | ред. код]
  • Літературно-мистецька премії американських меценатів Марії та Івана Гнипів (за монументальну пропаганду діячів Української культури);
  • Медаль «Будівничий України».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1049455835 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б Персональний сайт Михайла Горлового.
  4. ↑ а б в г д е ж Художники Києва, 2000, с. 47.
  5. ↑ а б в г На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва, 2009.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горловий_Михайло_Петрович&oldid=43468299