Горобець Павло Матвійович
Горобець Павло Матвійович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження | 15 (28) січня 1905 ![]() Полтава, Російська імперія ![]() | |||
Смерть | 25 жовтня 1974 (69 років) ![]() | |||
Полтава, СРСР ![]() | ||||
Поховання | Монастирське кладовище (Полтава) ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() | |||
Жанр | пейзаж і портрет ![]() | |||
Навчання | Перша полтавська гімназія (1918) і Харківське державне художнє училище (1932) ![]() | |||
Вчитель | Цисс Григорій Іванович і Бурачек Микола Григорович ![]() | |||
Діяльність | художник ![]() | |||
Відомі учні | Максимчук Віра Антонівна ![]() | |||
Працівник | Полтавський художній музей імені Миколи Ярошенка ![]() | |||
Член | Асоціація художників Червоної України (1931) і Спілка радянських художників України ![]() | |||
Учасник | німецько-радянська війна ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Павло Матвійович Горобець (28 січня 1905, Полтава — 25 жовтня 1974, Полтава) — український радянський живописець; член Асоціації художників Червоної України у 1927—1931 роках та Спілки радянських художників України з 1945 року.
Народився 15 [28] січня 1905 у місті Полтаві (нині Україна). Його батько, Матвій Григорович, був друкарем, а мати, Меланія Панасівна — кравчинею. 1918 року закінчив Першу полтавську гімназію[1]. Протягом 1922—1926 років навчався у Полтавській художній студії у Григорія Цисса; у 1928—1932 роках — у Харківському художньому технікумі, був учнем Миколи Бурачека.
Протягом 1927—1936 років працював у редакціях газет «Робітник Полтавщини», «Більшовик Полтавщини»; у 1937—1939 роках викладав малювання у студії Палацу піонерів у Полтаві. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (31 травня 1945)[2].
З 1946 року працював у Полтавському художньому музеї заступником директора з наукової роботи, а з 1963 по 1973 рік — його директором[1]. Одночасно протягом 1947—1950 років викладав у художній студії при музеї. Мешкав у Полтаві в будинку на Бабичівському провулку (нині провулок Желвакова), № 8[1] та в будинку на площі Дзержинського, № 11. Помер у Полтаві 25 жовтня 1974 року. Похований у Полтаві на Монастирському кладовищі Полтавського Хрестоздвиженською монастиря[3].
Працював у галузі станкового живопису, графіки, художньої критики. Творчість базувалася на традиціях російського передвижництва та соцреалізму. Пейзажі виконував в імпресіоністичній манері, характерній для 1930-х років. Серед робіт:
- графіка
- серії шаржів на полтавських мистців (1930—1956);
- серія фронтових малюнків «Шляхами Великої Вітчизняної» (1942—1945);
- портрети артистів Полтавського українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя (1947—1950);
- рисунки і карикатури для місцевої преси;
- композиції, присвячені життю і діяльності Івана Котляревського, Панаса Мирного;
- живопис
- «Інтер'єр. Зал портретів XVIII століття Полтавського художнього музею» (1922);
- «Інтер'єр Полтавського художнього музею» (1925);
- «Полтава. Перша трава» (1926);
- «Снопи на полі» (1928);
- «Теплі дні осені» (1932);
- «Осінні барви» (1934);
- «Дніпровська далечінь» (1934);
- «Вуличка старої Полтави» (1934);
- «Осики в Санжарах» (1937);
- «Хати над річкою Санжари» (1937, Харківський художній музей);
- «Літній день» (1938, Національний музей у Львові);
- «Багатий урожай» (1940, Полтавський краєзнавчий музей);
- «Береза над Волгою» (1942, Івановський обласний художній музей);
- «Вечір над річкою» (1945);
- «Квіти і фрукти» (1945);
- «Володимир Короленко за роботою над книгою „Побутове явище“» (1946, Полтавський літературно-меморіальний музей Володимира Короленка);
- «Гора Аю-Даг у Криму» (1948);
- «Осінь над Ворсклою» (1951);
- «На Ворсклі» (1952, Полтавський художній музей);
- «Котляревський-артист у ролі Степана Збитенщика» (1952, Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського);
- «Дніпро під Києвом» (1954);
- «Зелені береги Ворскли» (1955);
- «На колгоспному току» (1955);
- «Весня прийшла» (1957, Полтавський художній музей);
- «Теплий вечір» (1958, Полтавський художній музей);
- «Над Пслом» (1958);
- «Лід пройшов» (1960, Полтавський художній музей);
- «Золотий наряд» (1960, Миколаївський художній музей);
- «Сонечко пригріває» (1960);
- «Тополі над дорогою» (1963);
- «Зимове сонечко» (1963);
- «Березовий гай» (1965);
- «Вечір у полі» (1967);
- «Замріяний Дніпро» (1970, Полтавський художній музей);
- «Полтава. Спаська церква» (1970).
Крім згаданих музеїв, картини художника зберігаються у музеях Москви, Тбілісі, Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. У Полтавському художньому музеї зберігається 61 живописний твір художника і понад 200 графічних робіт[1].
У Полтавському українському музично-драматичному театрі оформив вистави:
- «Діти сонця» Максима Горького (1948);
- «Назар Стодоля» Тараса Шевченка (1949).
Писав про театральне, музичне і мистецьке життя Полтави, робив огляди виставок. Уклав:
- буклет «Твори Миколи Ярошенка у Полтавському державному художньому музеї» (Полтава, 1955);
- буклет «Полтавський художній музей. 1919—1969» (Київ, 1970);
- каталог «Виставка творів художника Григорія Івановича Цисса» (Полтава, 1956);
Опублікував статтю «Народний митець: [Про різьбяра Я. Усика]» // «Україна», 1959, № 1.
Брав участь у обласних виставках з 1926 року, республіканських — з 1927 року. Персональні виставки вібулися у Полтаві у 1946—1947, 1956, 1958 (разом з Корнієм Посполитаком), 1963, 1965, 1967, 1973 роках; Харкові у 1964 році, Києві у 1973 році. До 100-річчя від дня народження художника у 2005 році у Полтавському художньому музеї відбулася велика персональна виставка. До виставки працівники музею за сприяння видавництва «АСМІ» (директор Олексій Петренко) видали каталог[4]. У цьому ж виданні опубліковани спогади художника[1].
Портрети художника створили: Дмитро Ангельський (1924, Полтавський художній музей[5]), Марк Брукман (1928), Григорій Цисс (1930), Віталій Шаховцов (1963), Євген Путря (1985).
- ↑ а б в г д Світлана Бочарова. Павло Матвійович Горобець. / Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
- ↑ Горобец Павел Матвеевич / Память народа. (рос.)
- ↑ Горобця П. М. могила у Полтаві // Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Українська енциклопедія, 1992. — С. 199. — ISBN 5-88500-033-6.
- ↑ Павло Горобець (1905—1974): каталог виставки, присвячений 100-річчю від дня народження. — Полтава: АСМІ, 2005. — 57 с.
- ↑ В. М. Ханко. Ангельський Дмитро Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
- Горобець Павло Матвійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 112.;
- Горобець Павло Матвійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Горобец, Павел Матвеевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1976. — Том 3 (Георгадзе—Елгин). С. 126. (рос.);
- Горобець Павло Матвійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 179 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Горобець Павло Матвійович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 169 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- В. М. Ханко. Горобець Павло Матвійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
- Народились 28 січня
- Народились 1905
- Уродженці Полтави
- Померли 25 жовтня
- Померли 1974
- Померли в Полтаві
- Поховані на Монастирському цвинтарі в Полтаві
- Випускники Харківського художнього училища
- Працівники Полтавського художнього музею
- Члени Асоціації художників Червоної України
- Члени Національної спілки художників України
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Українські живописці
- Радянські художники
- Українські пейзажисти
- Радянські художники-пейзажисти
- Українські портретисти
- Радянські художники-портретисти
- Художники Полтави
- Українські графіки
- Радянські графіки
- Українські карикатуристи
- Радянські карикатуристи
- Українські художні критики
- Художні критики СРСР
- Радянські червоноармійці Другої світової війни
- Директори музеїв
- Радянські педагоги
- Педагоги Полтави
- Художники-соцреалісти
- Українські художники-імпресіоністи
- Мемуаристи СРСР