Горобіївка (Фастівський район)
| село Горобіївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Фастівський район |
| Рада | Бишівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32140010030086784 
|
| Облікова картка | Горобіївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1612 |
| Населення | 248 |
| Площа | 0,94 км² |
| Густота населення | 263,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08072 |
| Телефонний код | +380 4578 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°17′32″ пн. ш. 29°53′24″ сх. д. / 50.29222° пн. ш. 29.89000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
164 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08013, с. Бишів, вул.Київська, 48 |
| Карта | |
  Горобіївка | |
 Горобіївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Горобії́вка — село Бишівської сільської громади Фастівського району Київської області. Населення становить 193 особи. Розташоване за 3 км від с. Бишів. Площа населеного пункту — 159 га. Кількість дворів — 81.
Згадується в метричній книзі Бишівського костьолу в 1768 року.
1772 року у селі було 32 двори[1]. Горобіївкою володіли магнати Харленські.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бишівської волості Київського повіту Київської губернії, мешкало 462 особи, налічувалось 60 дворів, існували православна церква, лавка, 2 вітряних млини[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 595 осіб (297 чоловічої статі та 298 — жіночої), з яких 570 — православної віри[3].
Серед заможних селян відомо ім'я Василя Шевченка, який на початку XX ст. володів 200 га землі.
Селом проходив Змієвий вал, залишки якого місцями збереглися. На околиці стоїть старовинний курган. На території села знаходять фрагменти кераміки, знарядь праці давньої епохи.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 239 | 96.37% |
| російська | 8 | 3.23% |
| білоруська | 1 | 0.40% |
| Усього | 248 | 100% |
- ↑ Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 245—246.
- Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.PDF [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
