Перейти до вмісту

Горобіївка (Черкаський район)

Координати: 49°34′14″ пн. ш. 31°23′59″ сх. д. / 49.57056° пн. ш. 31.39972° сх. д. / 49.57056; 31.39972
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Горобіївка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Тер. громада Степанецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080410050064983 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка перша половина 18 століття
Населення 422
Площа 2,132 км²[1]
Густота населення 198 осіб/км²
Поштовий індекс 19050
Телефонний код +380 4736
Географічні дані
Географічні координати 49°34′14″ пн. ш. 31°23′59″ сх. д. / 49.57056° пн. ш. 31.39972° сх. д. / 49.57056; 31.39972
Середня висота
над рівнем моря
159 м[2]
Відстань до
обласного центру
46 км[3]
Відстань до
районного центру
46 км[3]
Найближча залізнична станція Таганча
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради с. Степанці,
Карта
Горобіївка. Карта розташування: Україна
Горобіївка
Горобіївка
Горобіївка. Карта розташування: Черкаська область
Горобіївка
Горобіївка
Мапа
Мапа

CMNS: Горобіївка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Горобі́ївка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Степанецькій сільській громаді. Розташоване за 25 км від залізничної станції Таганча. Населення становить 422 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Біля Горобіївки виявлено поселення скіфських часів. Частина яру Буди мала назву Блосковщина — від імені одного з перших поселенців Блоска. У середині XVII століття в Будах знаходились криниці Безодня та Альтанка, з яких брали воду для польського короля Станіслава Понятовського під час його перебування у Каневі та зустрічі російської імператриці Катерини ІІ у 1783 році. Пізніше поселення від яру Буди отримали назви Буда-Горобіївська та Горобіївка. Є припущення, що назва села Горобіївка походить від імені графа Воробйова, який володів маєтком у цій місцевості.

До Жовтневого перевороту 1917 року маєток продавався кілька разів — графу Лету, графу Багратіону, графу Тихомирову, генералу Колкунову, графу Терещенку. В Горобіївці також розташовувався один з маєтків графині Лопухіної.

У 1919 році було організовано перший сільській виконавчий комітет, а в січні 1930 року — перший колгосп.

У роки німецько-радянської війни брали участь 121 мешканець села, з них 58 нагороджені орденами і медалями. На честь загиблих односельців встановлено обеліск Слави. На братській могилі воїнів, що загинули під час відвоювання села встановлено пам'ятник.

Станом на початок 70-х років XX століття в селі проживало 1 056 мешканців. Тут містилася центральна садиба колгоспу імені Ватутіна, який мав в користуванні 2,2 тисячі га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,9 га орної землі. Основними виробничими напрями були рільництво і тваринництво. Допоміжні підприємства — механічний млин, пилорама, цегельний завод. На той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб із залом на 300 місць, 2 бібліотеки з фондом 11 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт.

Сучасність

[ред. | ред. код]

На сьогодні у селі діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 3 магазини, відділення зв'язку, відділення Ощадбанку, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Сільськогосподарські угіддя орендуються ФГ «Святунів», ПП Сайко, ТОВ «Кремінь-центр». ТОВ БК «Стандарт» проводиться реконструкція цегельного заводу. Діє Свято-Миколаївська церква (настоятель отець Василій).

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народились:

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. kanivrada.com.ua[недоступне посилання]
  2. Прогноз погоди в селі Горобіївка. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 26 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. а б Відстані від села Горобіївка. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 26 квітня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]