Перейти до вмісту

Городище (Городищенська сільська громада)

Координати: 50°34′54″ пн. ш. 25°4′54″ сх. д. / 50.58167° пн. ш. 25.08167° сх. д. / 50.58167; 25.08167
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Городище
Герб
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Городищенська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080050010088654
Основні дані
Засноване 1452
Перша згадка 1452 (572 роки)[1]
Населення 613
Площа 1,32 км²
Густота населення 464,39 осіб/км²
Поштовий індекс 45656
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°34′54″ пн. ш. 25°4′54″ сх. д. / 50.58167° пн. ш. 25.08167° сх. д. / 50.58167; 25.08167
Середня висота
над рівнем моря
201 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Шкільна, 35, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл., 45656
Карта
Городище. Карта розташування: Україна
Городище
Городище
Городище. Карта розташування: Волинська область
Городище
Городище
Мапа
Мапа

CMNS: Городище у Вікісховищі

Городи́ще — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 613 осіб.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 544 особи, з яких 243 чоловіки та 301 жінка.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 612 осіб.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,51 %
російська 0,49 %

Пам'ятки археології

[ред. | ред. код]
  • За 0,5 км на північ від села, в урочищі «Вал» — складномисове городище кінця Х- початку ХІІ ст. площею 0,8 га. Воно розміщене на останці правого берега р. Полонки, висотою до 3-4 м над рівнем заплави. Зі сходу, від напільного боку, пам'ятка відмежована валом і ровом, через які проходив в'їзд. Городище обстежене у 1960 р. П. Раппопортом. У 1977—1989 рр. його досліджував М. Кучинко. За десятирічний період польових робіт ним вивчено практично всю площу пам'ятки. Відкрито 34 напівземлянки, 3 гончарні і 2 залізоробні майстерні, 1 млин і 3 пекарні, 15 господарських споруд, 40 ям господарського призначення і 6 печей від літніх кухонь. Надзвичайно багатий і різноманітний речовий комплекс знахідок із городища представлений гончарною керамікою, виробами із заліза, бронзи, кістки, рогу, скла та каменю. У 1983 році в одній із господарських споруд знайдено скарб срібних прикрас, що складався з 5 витих шийних гривень, 3 браслетів, 6 цілих і 6 фрагментованих намистин із напаяною зерню.
Скарб срібних прикрас давньоруського часу з Городища
  • В північно-західній частині села, за 0,2 км від шосейної дороги Луцьк-Львів, поруч із городищем, на правому березі р. Полонки — давньоруське селище ХІ-XV ст.
  • За 0,3 км на північний схід від села в урочище «Ваканець», на схилі правого берега р. Полонки висотою близько 4-5 м над рівнем заплави, за 0,1 км від шосейної дороги сполученням Луцьк-Львів — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 3 га. В південній частині пам'ятки відмічене місце обробки кременю. На орному полі виявлено крем'яні знахідки у вигляді фрагментів серпів, відщепів тощо.
  • За 0,5 км на північ від села, на північ від церкви, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки, висотою до 10 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 2 га.
  • На північно-східній околиці села, за 50 м на південь від шосейної дороги, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки висотою 4-5 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 3 га. Його сліди зафіксовані в місці впадіння в річку безіменного правостороннього потічка.
  • На північно-західній частині села, за 0,2 км на південь від шосейної дороги, на захід від приміщення сільської Ради — селище давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Воно розміщене на схилі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного потічка (правосторонній доплив р. Полонки) висотою 8-10 м над рівнем заплави. Уламки гончарного посуду зібрані з території селянських городів.
  • В західній частині села, на північний захід від місцевої школи, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного струмка висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.

Історія

[ред. | ред. код]

Восени 2015 року в Городищі відкрито пам'ятну дошку честі Тараса Герасимюка (1995—2015) — бійця батальйону ім. генерала Кульчицького.

До 27 квітня 2017 року — адміністративний центр Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВРУ. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Городищенська сільська рада Волинська область, Луцький район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Кучинко М. М. Давньоруське городище Вал в Надстир'ї. — Луцьк: Вежа, 1996. — 208 с.
  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 200—203.
  • Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель X—XIV вв. — Ленинград: Наука,1967. — С.57-58.

Посилання

[ред. | ред. код]