Перейти до вмісту

Городище (станція)

Координати: 49°16′03″ пн. ш. 31°25′58″ сх. д. / 49.26750° пн. ш. 31.43278° сх. д. / 49.26750; 31.43278
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Городище

Миронівка — Цвіткове
Одеська залізниця
Шевченківська дирекція
м. Городище

49°16′03″ пн. ш. 31°25′58″ сх. д. / 49.26750° пн. ш. 31.43278° сх. д. / 49.26750; 31.43278
Рік відкриття 1876 (149 років)
Попередня назва Воронцово-Городище
Тип дільнична
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Героїв Чорнобиля, 52
Код станції 422408 ?
Код «Експрес-3» 2208099 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Супутні послуги Прийом та видача вантажів повагонними та дрібними відправками. Продаж квитків на усі поїзди
Мапа
Городище. Карта розташування: Черкаська область
Городище
Городище

Городи́ще — проміжна залізнична станція 4-го класу Шевченківської дирекції Одеської залізниці на електрифікованій лінії Миронівка — Цвіткове між станціями Корсунь (23 км) та Хлистунівка (9 км), на 163-му кілометрі лінії Фастів I — Знам'янка. Розташована в місті Городище Черкаського району Черкаської області. Відстань до станції Київ-Пасажирський через Фастів I — 219 км, через Київ-Деміївський — 170 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1876 році під первинною назвою — Воронцово-Городище, в ході будівництва залізничної лінії Фастів I — Миронівка — Знам'янка. Сучасна назва  — з 1944 року.

У 1964 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Миронівка — Імені Тараса Шевченка.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

Колійний розвиток станції складається з 5 колій, з яких три — основні. Має дві платформи — бічну та острівну.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Городище зупиняються приміські електропоїзди до станцій Знам'янка-Пасажирська, Імені Тараса Шевченка, Миронівка, Цвіткове, Черкаси та поїзди далекого сполучення[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розклад руху поїздів далекого сполучення по станції Городище. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]