Городовиковський район
| Городовіковський район | |
|---|---|
| рос. Городовиковский район | |
.svg)
| |
| Основні дані | |
| Суб'єкт Російської Федерації: | Калмикія |
| Утворений: | 1920 року |
| Населення (2013[1]): | 16 479 осіб |
| Площа: | 1099 км² |
| Густота населення: | 15,0 осіб/км² |
| Телефонний код: | 7-84731 |
| Населені пункти та поселення | |
| Адміністративний центр: | місто Городовіковськ |
| Кількість міських поселень: | 1 |
| Кількість сільських поселень: | 6 |
| Міських населених пунктів: | 1 |
| Сільських населених пунктів: | 17 |
| Влада | |
Городовіко́вський район (рос. Городовиковский район) — район у західній частині Калмикії Російської Федерації. Адміністративний центр — місто Городовіковськ.
Район розташований у крайній західній частині області, на лівобережжі Манича. На північному сході межує із Яшалтинським районом, на південному сході і півдні — із Ставропольським краєм, на заході і півночі — із Ростовською областю.
Великодербетівський улус Астраханської губернії був утворений 1788 року в результаті розділення Дербетівського улусу на дві частини. У період 1800–1803 років улус був частиною Калмицького намісництва, формально відновленого Калмицького ханства. 29 листопада 1860 року улус увійшов до складу Ставропольської губернії і до 1917 року був частиною Медвеженського повіту.
25 листопада 1920 року улус відійшов до новоствореної Калмицької автономної області. На той час площа улус становила 3278 км² з населенням 25,7 тисяч осіб (станом на 1925 рік); складався він з 12 аймаків. У період 1922–1926 років до улусу були переселені калмики із сусіднього Сальського району Ростовської області.
1930 року улус перейменовують у Західний район, а 1938 року розділяють на Західний та Яшалтинський. 1935 року Калмицька автономна область перетворюється у Калмицьку АРСР. 1944 року починається депортація калмиків до Сибіру, райони знову об'єднують і відносять їх до складу Ростовської області під старою назвою Західний район. 1957 року була відновлена Калмицька автономна область, відновлено також і Західний та Яшалтинський райони. Через рік автономна область перетворюється у АРСР. З квітня 1960 року Західний район перейменовано в сучасну назву.
Населення району становить 33982 особи (2013; 34222 в 2010[2]).
Район адміністративно поділяється на 1 міське та 6 сільських поселень, які об'єднують 1 місто та 17 сільських населених пунктів:
| Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2010) |
Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|
| Виноградненське сільське поселення | - | 2270 | Виноградне | 2 |
| Городовіковське міське поселення | - | 9565 | Городовіковськ | 8 |
| Дружненське сільське поселення | - | 840 | Веселе | 2 |
| Лазаревське сільське поселення | - | 844 | Лазаревський | 6 |
| Пушкінське сільське поселення | - | 844 | Чапаєвське | 2 |
| Розентальське сільське поселення | - | 580 | Розенталь | 1 |
| Южненське сільське поселення | - | 1209 | Южний | 5 |
Район є сільськогосподарським, де займаються вирощуванням зернових, а також розвинені галузі легкої та харчової промисловості.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность и размещение населения Ростовской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- На сайті адміністрації Калмикії [Архівовано 8 жовтня 2006 у Wayback Machine.]