Горст Вілльнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горст Вілльнер
нім. Horst Willner
Народився13 жовтня 1919(1919-10-13)[1][2]
Дрезден, Саксонія або Klotzsched, Дрезден, Саксонія[2]
Помер19 липня 1999(1999-07-19) (79 років)
Бремен, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер, підводник, правник, офіцер ВМФ Німеччини, солдат
Alma materКільський університет
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна[2]
Військове званняОберлейтенант-цур-зее[2]
НагородиЗалізний хрест 1-го класуЗалізний хрест 2-го класу

Горст Вілльнер (нім. Horst Willner; 13 жовтня 1919, Дрезден19 липня 1999, Бремен) — німецький юрист і офіцер-підводник, доктор права, оберлейтенант-цур-зее крігсмаріне.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 жовтня 1938 року вступив на флот. Пройшов підготовку на навчальному вітрильнику «Горх Фок». В липні-жовтні 1942 року — 1-й вахтовий офіцер підводного човна U-405, взяв участь у 2 походах (разом 58 днів у морі). В жовтні-листопаді пройшов курс командира човна. З 15 грудня 1942 року — командир U-58, з лютого по червень 1944 року — U-96, з 7 жовтня 1944 року — U-3505. 28 березня 1945 року прибув в Данциг і забрав на борт човна свою дружину Урсулу і тримісячну дочку Барбару, які вже зійшли на борт лайнера «Вільгельм Густлофф», щоб евакуюватись. Віллер замаскував Урсулу під моряка, а Барбару сховав у спортивній сумці. Після цього U-3505 прибув в Готенгафен, де Віллер взяв на борт ще 110 жінок і дітей, що було суворо заборонено правилами ВМС. 2 квітня він висадив пасажирів в Любеку. Наступного дня човен був потоплений під час авіанальоту в Кілі. З 15 квітня — командир U-3034. 4 травня Віллер наказав потопити човен, щоб він не дістався союзникам.

Після війни вивчав морське прав в Кільському університеті. В 1952/56 роках працював в юридичній фірмі Dr. Schackow & Partner. З 1967 року — член ради директорів Norddeutscher Lloyd, з 1973 року успішно працював над розширенням перевезень, а також заснував торгівлю індонезійським тютюном. В 1975/85 роках — член пленуму (з 1980 року — президент) Торгової палати Бремена. Також Віллер протягом 30 років був головою Німецької асоціації навчальних кораблів.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Залізний хрест 2-го і 1-го класу
  • Почесний голова Німецької асоціації навчальних кораблів

Література

[ред. | ред. код]
  • Herbert Schwarzwälder: Das Große Bremen-Lexikon. 2., aktualisierte, überarbeitete und erweiterte Auflage. Edition Temmen, Bremen 2003, ISBN 3-86108-693-X.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 255. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 255f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1