Горшков Володимир Павлович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Володимир Павлович Горшков
Народився	19 листопада 1926(1926-11-19) Смоленська область
Помер	7 липня 2002(2002-07-07) (75 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Київський державний університет
Галузь	історія
Заклад	Інститут історії України НАН України КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук (1976)
Науковий керівник	Бородін Олексій Артемович
Діти	Горшков Павло Володимировичd
Нагороди

Володимир Павлович Горшков (19 листопада 1926 — 7 липня 2002, Київ) — український історик, дослідник історії партій і соціальних рухів, історії КПРС. Заслужений працівник вищої школи УРСР.

Життєпис

Народився 19 листопада 1926 року. У 1941 році закінчив сім класів Шалигінської середньої школи. Того ж року евакуйований до Алтайського краю. В липні 1943 року закінчив парашутну школу в місті Барнаулі. У листопаді 1943 року призваний до лав Червоної армії. З грудня 1943 року по травень 1944 року навчався в Іркутській школі авіамеханіків, після закінчення якої був направлений у Вознесенське училище льотчиків на посаду механіка. Брав участь у радянсько-японській війні. В липні 1946 року демобілізований за станом здоров'я.

1947 року закінчив 10 класів середньої школи в місті Узині Київської області. У 1948–1953 роках — студент історичного факультету Київського державного університету. У 1953–1956 роках — аспірант кафедри історії КПРС цього ж вишу. У 1957–1959 роках — лектор Київської філії Центрального музею В. І. Леніна. З жовтня 1959 року по вересень 1960 року — молодший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР. У 1960 році, під керівництвом кандидата історичних наук О. А. Бородіна, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Боротьба КП(б)У за єдність своїх лав в період відновлення народного господарства (1921–1923 рр.)».

З 1960 року — виконувач обов'язків доцента кафедри історії КПРС Київського державного університету. З 1962 року — доцент цієї ж кафедри. У 1970–1972 роках працював на посаді старшого наукового співробітника для написання докторської дисертації. Після закінчення терміну повернувся на попереднє місце роботи. З 1973 року — проректор з навчальної роботи Київського державного університету. З 1976 року — професор кафедри історії КПРС гуманітарних факультетів. 1976 року захистив докторську дисертацію на тему: «Здійснення ленінських принципів партійного будівництва на Україні (1921–1925 рр.)». Впродовж 1980–1990 років — завідувач кафедри історії КПРС. З 1990 року — професор кафедри соціально-політичної історії і виконувач обов'язків завідувача цієї ж кафедри. З 1991 року — професор кафедри політичної історії для гуманітарних факультетів. З червня 1996 року — на пенсії.

Помер 7 липня 2002 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Праці

Автор близько 100 публікацій. Серед них:

• Ленінські принципи партійного будівництва на Україні. — Київ, 1974;
• Єдиним шляхом в єдиних лавах. — Київ, 1972;
• X з'їзд РКП(б). — Київ, 1971.

Відзнаки

Заслужений працівник вищої школи УРСР (з 8 квітня 1987 року). Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, Дружби народів, 16-ма медалями.

Література

• Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка^{[недоступне посилання]}
• Вербовий О. В., Черевичний Г. С. Горшков Володимир Павлович // Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення (1834–2004 рр.). — Київ, 2004. - С. 183;
• Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 2: У 2 частинах — частина 2. — Київ, 2004;
• Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998;
• Навроцький М. О. Захист докторської дисертації В. П. Горшковим // УІЖ. — 1975. — № 9.
• Професори Київського університету: біографічний довідник. — К., 2014.
• Енциклопедія сучасної України [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

• Інститут історії України НАН України [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]