Готтфрід Гансен

Готтфрід Гансен
Готтфрід Гансен
нім. Gottfried Hansen
	Адмірал Гансен (Кіль, 1966).
Народився	8 листопада 1881; Рендсбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер	16 липня 1976 (94 роки); Кіль, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Адмірал
Нагороди
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)	Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Ґоттфрід Гансен (нім. Gottfried Hansen; 8 листопада 1881, Рендсбург — 16 липня 1976, Кіль) — німецький військово-морський діяч, адмірал крігсмаріне.

Біографія

1 січня 1899 року вступив на флот. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Мольтке» та у військово-морському училищі. В 1900/02 роках перебував у плаванні до берегів Східної Азії. З 2 грудня 1902 року — вахтовий офіцер на важкому крейсері «Фрейя», з 12 січня ро 15 листопада 1904 року «Принц Адальберт». З серп. 1911 року артилерійський офіцер на лінійному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн». Учасник Першої світової війни, з 1 березня 1914 року — офіцер Адмірал-штабу в штабі 2-ї ескадри, з 6 лютого 1916 року — в штабі командувача розвідувальних сил. 1 жовтня 1918 року очолив відділ Імперського морського управління. Займав керівні посади у Морському керівництві: з 15 липня 1919 року — начальник Центрального відділу, з 15 березня 1931 по 5 січня 1925 року — Відділу озброєнь. З 8 січня 1925 року — командир лінійного корабля «Брауншвейг», з 1 лютого 1926 року — «Шлезвіг-Гольштейн». З 1 жовтня 1926 року — інспектор морської артилерії. 1 жовтня 1928 року призначений начальником військово-морської станції «Остзе». 30 лютого 1932 року вийшов у відставку. В 1938/44 роках видавав щорічний альманах Nauticus.

24 травня 1939 року повернувся на службу. 17 листопада 1941 року призначений керівником навчального штабу ВПС. 30 червня 1943 року переданий в розпорядження начальника Вищого морського командування «Остзе», а 31 липня звільнений у відставку.

Після Другої світової війни створив неофіційну асоціацію ветеранів «Коло Гансена». З 1949 року — засновник і голова Асоціації колишніх професійних військових. В 1950 році неодноразово відправляв уряду і бундестагу меморандуми, в яких вимагав «визнання чистоти німецького вермахту» і його аполітичність, а також амністію для всіх службовців вермахту, засуджених як «так звані воєнні злочинці». Також Гансен активно захищав учасників Липневої змови, яких досі вважали зрадниками. В 1951/56 роках — голова Асоціації німецьких ветеранів. Помер в Кілі. Був похований з військовими почестями на Північному цвинтарі Кіля.

Звання

Кадет (12 квітня 1898)
Морський кадет (1 січня 1899)
Лейтенант-цур-зее (13 вересня 1901)
Обер-лейтенант-цур-зее (28 березня 1903)
Капітан-лейтенант (27 січня 1908)
Корветтен-капітан (12 березня 1915)
Фрегаттен-капітан (8 березня 1920)
Капітан-цур-зее (1 червня 1922)
Контр-адмірал (1 січня 1928)
Віце-адмірал (1 жовтня 1930)
Адмірал запасу (30 вересня 1932)
Адмірал (1 вересня 1942)

Нагороди

Китайська медаль в бронзі (10 травня 1901)
Рятувальна медаль (15 квітня 1911)
Орден Червоного орла 4-го класу (8 вересня 1913)
Залізний хрест
- 2-го класу (24 січня 1915)
- 1-го класу (28 червня 1916)
Лицар 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) з мечами (червень 1916)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (2 вересня 1918)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років; 22 березня 1920)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Великий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1956)

Примітки

Література

Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 2: H–O. Biblio Verlag. Osnabrück 1989. ISBN 3-7648-1499-3. S. 17–18.
Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1929. S. 39.
Berthold J. Sander-Nagashima: Die Bundesmarine 1950 bis 1972. Konzeption und Aufbau. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, 2006, ISBN 978-3-486-57972-7, S. 24f.
Jürgen Förster: Die Wehrmacht im NS-Staat. Eine strukturgeschichtliche Analyse. Oldenbourg Wissenschaftsverlag. 2007. ISBN 978-3-486-58098-3. Fn. 134 (S. 128).
Norbert Frei: Vergangenheitspolitik. Die Anfänge der Bundesrepublik und die NS-Vergangenheit. C. H. Beck. 1996. ISBN 3-406-41310-2. S. 209, 223.
Peter Reichel: Vergangenheitsbewältigung in Deutschland. Die Auseinandersetzung mit der NS-Diktatur in Politik und Justiz. C. H. Beck. 2007. ISBN 978-3-406-45956-6. S. 99. eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche.

Посилання

Фотографії і нагороди Гансена.