Грабина Юрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грабина Юрій Володимирович
Юрій Грабина
Грабина Юрій Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження22 грудня 1974(1974-12-22)
Україна
Смерть17 лютого 2024(2024-02-17) (49 років)
виконання бойового завдання у населеному пункті Терни Краматорського району Донецької області по утриманню позицій від ворожого наступу
(Травма внаслідок вибуху)
Alma MaterНедригайлівське вище професійне училище
ПсевдоЧечен, Термінатор
Військова служба
Роки служби2015—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗССухопутні війська
Рід військПрикордонні війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України з 2014 року / Російсько-українська війна з 2022 року / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)

Юрій Володимирович Грабина (22 грудня 1974, Україна — 17 лютого 2024, Україна)[1][2] — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Воював механіком-водієм механізованого взводу механізованої роти у складі в/ч А7318. Народився 22 грудня 1974 року в с.Липове Талалаївського району, Чернігівської області.

Початкову школу закінчив у Талалаївці, після чого з мамою переїхав жити у селище Калінінське  (колишня назва селища Суха Грунь, Сумська область, Липоводолинський район). Після переїзду навчався у Московській середній школі І-ІІІ ступенів та Калінінській неповній середній школі І-ІІ ступенів Липоводолинського району Сумської області, після закінчення 9 класу, пішов навчатися до Недригайлівського професійного училища, за спеціальністю електрик. У студентські роки багато часу приділяв навчанню та займався футболом.

У 2015 році Юрій Грабина без вагань пішов виборювати незалежність і територіальну цілісність України у зоні АТО та ООС. 25 лютого 2022 року, після повномасштабного вторгнення росії, добровольцем став на захист України від ворога.

Героїчно загинув 17 лютого 2024 року в боротьбі за незалежність та свободу України під час ворожого мінометного обстрілу, виконуючи бойове завдання по утриманню позицій від ворожого наступу в населеному пункті Терни Краматорського району Донецької області.

Похований у рідному селі 27 лютого 2024 року[3].

Залишилися: батько, мати, дружина, син та сестри

Нагороди

[ред. | ред. код]

Наказом Міністра оборони України від 20 липня 2024 року №1169 Грабина Юрій Володимирович посмертно вдруге нагороджений відзнакою Міністра оборони України Медаллю "Захиснику України". Нагороду отримала дружина Юрія Олена Василівна ГРАБИНА в День захисників і захисниць України 01.10.2024 року. [4]

За увесь час служби в рядах ЗСУ Юрій Володимирович до загибелі був відзначений державними нагородами та відзнаками:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Юрій Володимирович Грабина. Google Drive.
  2. Юрій Володимирович Грабина. Google Drive.
  3. Грабина Юрій Володимирович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
  4. ПОСМЕРТНА НАГОРОДА: ДРУЖИНІ ЗАГИБЛОГО НА ДОНЕЧЧИНІ СУХОГРУНЦЯ ВРУЧИЛИ ВІДЗНАКУ.

Посилання

[ред. | ред. код]