Грань (Требишів)

обец 

Грань словац. Hraň  [?] d:Кат: ±к:нп, засновані 1331 ±к:нп, засновані 1331
прапор
Основні дані
48°32′41″ пн. ш. 21°47′19″ сх. д.
Країна	Словаччина
Край	Кошицький
Окрес	Требішов  → SPARQL ←
Перша згадка	1331
Засновано	1331
Висота над р.м.	106 м
Площа	17,40 км² (2023)
Населення	1551 (2023)
· густота	89,65 осіб/км² (2023)
Телефонний код	+421-056
Автомоб. ном.	TV
Поштовий індекс	07603
Місцева влада
Вебсторінка	hran.sk
Голова	Гелена Зускачова (словац. Helena Zuskáčová)
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK042B528366
OpenStreetMap	r2386328  ·R
GeoNames	724651
Транспорт, відстані
До крайового центру
До Братислави
— фізична	348 км
Карта
Грань (Требишів) (Кошицький край)
Грань у Вікісховищі

Грань (словац. Hraň) — село в окрузі Требишів Кошицького краю Словаччини. Площа села 17,4 км². Станом на 31 грудня 2023 року в селі проживав 1551 мешканець.

Географія

Село лежить посеред Східнословацької низовини біля злиття річок Трнавка та Ондава на висоті 106 м над рівнем моря. Протікають Копаний ярок; Гранський канал і Кропа.

Історія

Перші згадки про село датуються 1331 роком. У 14 столітті Грань належала тамтешнім землевласникам, у 14--15 століттях — шляхтичам з Лученця, а у другій половині 16 століття — послідовно родинам Баторі і Вардої.

У писемних джерелах 14--15 століть згадується як Ґаран (Garan), від 16 століття — Ґарань (Garany), що являло собою мадяризовану форму більш давньої словацької назви Ґрань (Graň). В угорській мові зберігся приголосний «ґ» (g), який у словацькій мові від 13 століття змінився на «г» (h).

Культура

Палац Алмаші, сьогодні дитяча психіатрична лікарня, двоповерхова будова з елементами англійської неоготики з 1901—1903 років. Початково на цьому місці стояв ренесансний палац з 16 століття, пізніше перебудований на бароковий. Частину старішої будови було використано при перебудові палацу на сучасний вигляд. За легендою, граф програв його в карти. Від 1934 року тут було розташовано заклад для душевнохворої молоді. Під час другої світової війни тут був табір для інтернованих польських біженців, потім — концентраційний табір для угорських політичних в'язнів. Від 1952 року тут функціонує дитячий лікувальний заклад. Фасади палацу гладкі, частково з різьбленої цегли, з дерев'яними елементами. Вікна мають кам'яне облицювання.

Римо-католицька церква Святого хреста, однонавна пізньобарокова споруда з сегментовим завершенням і вежею з 1756—1757 років. Розташований у центрі села.

Реформатська церква, однонавна споруда у стилі класицизму з півкруглим завершенням і вежею з 1792 року. Перебудови виконано в 1842—1850 і 1912 роках. Розташований у центрі села.