Перейти до вмісту

Графітові руди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Графітові руди — природні мінеральні утворення з вмістом графіту у таких кількостях, при яких його економічно вигідно видобувати.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Графітові руди залежно від структури графіту підрозділяються на лускаті, щільнокристалічні і прихованокристалічні. Найбільшу цінність являють лускаті руди, в яких графіт знаходиться у вигляді окремих кристалів у формі лусок розміром до декількох міліметрів. Щільнокристалічні руди містять велику кількість (до 60 — 70 %) графіту з розміром лусок менше 0,1 мм, у прихованокристалічних рудах розміри кристалів не перевищують 1 мкм.

Лускаті графіти за діаметром кристалів розподіляються на крупнолускаті (0,1-1,0 мм) та дрібнолускаті (0,001-0,1 мм).

  • Прихованокристалічний Г. відрізняється незавершеною текстурою, часто містить домішку тонкодисперсної вуглецевої речовини. Складає потужні і протяжні пластоподібні поклади, іноді перехідні у вугілля. Вміст вуглецю становить 80-90 %. Основні родовища розташовані в Мексиці (шт. Сонора), Півд. Кореї, Австрії і т. д. Збагачується флотацією. Г. використовують у виробництві вогнетривів, електротехнічного обладнання, мастил, олівців, ядерній техніці.

Приклади

[ред. | ред. код]

Заваллівське родовище графіту (в межах Українського щита) представлене в основному рудами лускатого типу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Шпильовий Л. В., Білецький В. С. Українська графітова промисловість: історія і сучасність // Збагачення корисних копалин: Наук.-техн. зб. — 2019. — Вип. 74(115). — С. 18-32.