Перейти до вмісту

Грач Леонід Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Грач Леонід)
Леонід Іванович Грач
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1 січня 1948(1948-01-01) (77 років)
с. Бродецьке, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняРФ
Діяльністьполітик
Alma materКубанський державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор історичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України VI скликання Редагувати інформацію у Вікіданих, Верховна Рада України V скликання Редагувати інформацію у Вікіданих і Верховна Рада України IV скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
ТитулГолова Верховної Ради Автономної Республіки Крим
Посаданародний депутат України[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, народний депутат України[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і народний депутат України[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове звання Полковник
Термін19982002
ПопередникГриценко Анатолій Павлович
НаступникДейч Борис Давидович
ПартіяКПУ
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Сайтlgrach.ru Редагувати інформацію у Вікіданих

Леоні́д Іва́нович Гра́ч (нар. 1 січня 1948, с. Бродецьке, Вінницька область, Українська РСР, СРСР) — український проросійський політик-комуніст, колишній Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим та народний депутат України трьох скликань.

Після анексії Криму змінив громадянство на російське. З 2014 — член Комуністів Росії.

Освіта

[ред. | ред. код]

Випускник Кубанського університету (1973—1979, правник) і Вищої партійної школи при ЦК КПУ (1983—1985, політолог). Доктор історичних наук: кандидатська дисертація «Партійне керівництво ідейно-теоретичним загартуванням господарських кадрів 1981-85 (на матеріалах Компартії України)» (1986); докторська дисертація «Методологічні основи ідеологічних наслідків рішень, що приймаються господарськими керівниками» (1991, Вища партійна школа).

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

1964—1966 — учень Житомирського ПТУ-5.

08.1966-07.1967 — столяр Житомирського педагогічного інституту.

11.1967-11.1969 — служба в армії, Севастополь.

12.1969-04.1970 — секретар комсомольської організації ДПТУ № 6, Дніпро.

05.-06.1970 — секретар комітету комсомолу ДПТУ № 6, Керч.

06.1970-04.1972 — інструктор ідеологічного відділу Керченського міськкому ЛКСМУ.

04.1972-11.1974 — секретар комсомольської організації

11.1974-03.1980 — голова профкому рибопромислового ВО «Керчрибпром».

03.1980-01.1984 — інструктор, заступник завідувача відділу — завідувач сектору, 01.1984-12.1988 — завідувач відділу пропаганди і агітації, 12.1988-10.1990 — секретар, 10.1990-04.1991 — другий секретар, 04.-05.1991 — перший секретар Кримського обкому КПУ.

05.-12.1991 — перший секретар Кримського республіканського комітету КПУ.

З 05.1992 — голова Союзу комуністів Криму.

09.1993—12.2010 — перший секретар Кримського республіканського комітету КПУ.

14.05.1998-04.2002 — Голова Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

02.2011-06.2012 — голова Ради Комуністичної партії робітників і селян

2012—2014 — член і голова Комуністичної партії робітників і селян (2012—2013), Комуністичної марксистсько-ленінської партії України (20132014).

Член КПРС (до 1991). Член Комуністичної партії Криму (19921993) і Комуністичної партії України (1997—2009). Член президії ЦК КПУ (06.1993-02.2008).

Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим Крим 3-х скликань.

Очолював розробку і прийняття проекту Конституції Автономної Республіки Крим (затверджена Верховною Радою України).

Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (01.1999-07.2001).

Член Воєнно-наукового товариства (1996). Дійсний член Міжнародної кадрової академії (1999), Кримської академії наук (2000).

Військове звання — полковник.

Державний службовець 1-го рангу (08.1999)[4].

Автор понад 100 публікацій, зокрема монографії, 7 книг.[джерело?]

Володіє німецькою мовою.

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

Обраний Народний депутат України 3-го скликання 03.1998 від КПУ, № 16 в списку. На час виборів: перший секретар Кримського республіканського комітету КПУ. Зняв кандидатуру.

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006 від КПУ, № 11 в списку. На час виборів: Голова Верхової Ради Автономної Республіки Крим, член КПУ. Член фракції комуністів (з 05.2002); член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 06.2002).

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від КПУ, № 19 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Член фракції КПУ (з 04.2006); голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 07.2006).

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від КПУ, № 21 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Член фракції КПУ (11.2007-12.2010); член Комітету з питань правосуддя (з 12.2007).

За інформацією руху «Чесно» протягом 2011 року народний депутат Грач Леонід Іванович був членом Комітету з питань правосуддя. Згідно з даними протоколів засідань, упродовж 2011 року було проведено 17 засідань Комітету. Грач Леонід Іванович був присутній на 12 засіданнях Комітету, тобто на 71 % всіх засідань Комітету проведених у 2011 році.

Родина

[ред. | ред. код]

Українець. Батько Іван Юхимович (1924—2008 або 2009[5]) — пенсіонер; мати Євгенія Павлівна (1924—1986). Дружина: Валентина Михайлівна (1946) — педагог. Діти: дочка Тетяна (1971) — педагог; син Олексій (1978) — студент.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  4. Указ Президента України від 2 серпня 1999 року № 951/99 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  5. Персональний сайт. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  6. Указ Президента України від 16 березня 1999 року № 253/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
  7. Указ Президента України від 22 березня 2000 року № 495/2000 «Про відзначення нагородами України»

Посилання

[ред. | ред. код]