Гребенюк Олександр Валентинович

Гребенюк Олександр Валентинович
Гребенюк Олександр Валентинович;
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	26 березня 1986; Макіївка
Смерть	12 серпня 2014 (28 років); Степанівка
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Степанівку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гребенюк.

Олекса́ндр Валенти́нович Гребеню́к (нар. 26 березня 1986(19860326) — 12 серпня 2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1986 року в Макіївці, батьки двічі розлучалися. Олександр ріс із двома старшими сестрами-близнючками Тетяною й Наталією — від материного першого шлюбу. Мати працювала листоношею, 1992-го повернулася на малу батьківщину. З 5-го класу навчався у школі Малої Цвілі, яку й закінчив. Навчався в Корці, в Новограді-Волинському, здобув професії муляра, штукатура, тракториста. Займався домашнім господарством, самостійно виклав піч. Працював на підприємстві «Церсаніт», на приватному будівництві.

Мобілізований 18 березня 2014-го, хоча міг уникнути — ще в дитинстві виявили лейкемію; водій-електрик медичної роти 30-ї окремої механізованої бригади. Пройшов навчання, з травня перебував у Нікополі, потім перебував у Луганській області. Востаннє на телефонний зв'язок виходив 10 серпня.

Загинув поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області під час нападу на групу інженерного забезпечення, яка проводила мінування — зазнав важкого поранення, не могли вивезти під обстрілом. Олександр віз медиків, їх обстріляли, після зупинки авто опинилося в центрі вибуху, не зміг вибратися після перекидання.

Похований 16 серпня 2014-го в селі Карпилівка Новоград-Волинського району, звідки родом його мама, Катерина Адамівна.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
його портрет розміщено на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 2, ряд 3, місце 39
вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.^[1]
З метою вшанування пам'яті Юзвінського Вадима та Гребенюка Олександра, а також всіх, хто загинув, захищаючи українську землю від ворога на сході, в Городниці проведено футбольний турнір.^[2]

Примітки

↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 12 серпня
↑ Турнір пам'яті загиблих учасників АТО. Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.

Джерела

Гребенюк Олександр Валентинович [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
Указ Президента України від 15 травня 2015 року року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 12 серпня

[2] Турнір пам'яті загиблих учасників АТО. Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.

[1]

[2]