Гребля Тішрін
| Гребля Тішрін | |
|---|---|
 | |
| 36°22′53″ пн. ш. 38°11′00″ сх. д. / 36.38139° пн. ш. 38.18333° сх. д. | |
| Країна | Сирія |
| Адмінодиниця | Алеппо |
| Стан | діюча |
| Річка | Євфрат |
| Каскад | Євфратський |
| Початок будівництва | 1991 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1999 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 630 МВт |
| Середнє річне виробництво | ??? млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслова |
| Розрахований напір | ??? м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьові |
| Кількість та марка турбін | 6 |
| Витрата через турбіни | ??? м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 6 |
| Потужність гідроагрегатів | 6х105 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна |
| Висота греблі | 40 м |
| Довжина греблі | ??? м |
| Шлюз | ??? |
| ЛЕП | ??? |
| Власник | ??? |
  Гребля Тішрін | |
| Мапа | |
 | |
 Гребля Тішрін у Вікісховищі | |
Гребля Тішрін (араб. سد تشرين або Гребля Жовтня) — гребля на Євфраті, розташована в 90 км на схід від Алеппо в провінції Алеппо, Сирія. Будівництво тривало з 1991 по 1999 рік. Рятувальні розкопки в області, які мали бути затоплені водосховищем греблі надали важливу інформацію про древні поселення що відносяться до докерамічного неоліту А (PPNA).
Гребля Тішрін — кам'яно-накидна гребля з будівлею ГЕС, розташована вище за течією від греблі Табка..[1]Гребля має 40 м заввишки і 6 гідротурбін здатних виробляти 630 МВт. Річна потужність виробництва ГЕС Тішрін греблі може становити 1,6 мільярда кіловат-годину[2] Водосховище має 60 км завдовжки і об'єм 1,3 км³.[3] Крім Євфрату, водосховище греблі Тішрін використовує воду річки Саджур.
Будівництво почалося у 1991 році і було завершено у 1999 році. Однією з причин для будівництва греблі Тішрін була нижча, від запланованої вихідна потужність ГЕС Табка[4] , через меншу кількість води що надходить з Туреччини. Відсутність належного технічного обслуговування, також є ймовірною причиною заникої продуктивності[5]Гребля Тішрін є останньою з трьох гребель, що Сирія побудувала на Євфраті. Дві інших греблі: Табка, побудована у 1973 році, і Баас, побудована у 1986 році. Сирія до початку громадянської війни планувала побудувати четверту греблю на річці Євфрат між Ар-Ракка і Дейр-ез-Зор — Халябі-Залябія.[6]
- Akkermans, Peter M. M. G.; Schwartz, Glenn M. (2003), The archaeology of Syria. From complex hunter-gatherers to early urban societies (ca. 16,000-300 BC), Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-79666-0
- Collelo, Thomas (1987), Syria: A Country Study, Washington: GPO for the Library of Congress, OCLC 17411963, архів оригіналу за 29 червня 2011, процитовано 17 вересня 2013
- del Olmo Lete, Gregorio; Montero Fenollós, Juan Luis (eds.) (1999), Archaeology of the Upper Syrian Euphrates, the Tishrin Dam area: proceedings of the international symposium held at Barcelona, January 28th-30th, 1998, Barcelona: AUSA, ISBN 978-84-88810-43-4
- Fondation Osmane Mounif Aïdi (2007), Jerf al-Ahmar, Fondation Osmane Mounif Aïdi, архів оригіналу за 1 березня 2012, процитовано 19 грудня 2009
- Jamous, Bassam (2009), Nouveaux aménagements hydrauliques sur le Moyen Euphrate syrienne. Appel à projets archéologiques d'urgence (PDF), http://studiaorontica.org/ (French) , DGAM, архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2011, процитовано 14 грудня 2009
- Kolars, John (1994), Problems of International River Management: The Case of the Euphrates, у Biswas, Asit K. (ред.), International Waters of the Middle East: From Euphrates-Tigris to Nile, Oxford University Press, с. 44—94, ISBN 978-0-19-854862-1
- McClellan, Thomas L. (1997), Euphrates Dams, Survey of, у Meyers, Eric M. (ред.), The Oxford Encyclopedia of Archaeology in the Ancient Near East, т. 2, New York: Oxford University Press, с. 290—292, ISBN 0-19-506512-3
- Mutin, Georges (2003), Le Tigre et l'Euphrate de la discorde, VertigO (French) , 4 (3): 1—10, doi:10.4000/vertigo.3869, ISSN 1492-8442, архів оригіналу за 9 січня 2010, процитовано 17 вересня 2013
- Shapland, Greg (1997), Rivers of discord: international water disputes in the Middle East, New York: Palgrave Macmillan, ISBN 978-0-312-16522-2
- Stordeur, Danielle (2008), Syrie - Jerf el-Ahmar. Pour savoir en plus, France Diplomatie (French) , Ministère des affaires étrangères et européennes, процитовано 19 грудня 2009
- http://www.diplomatie.gouv.fr/fr/actions-france_830/archeologie_1058/les-carnets-archeologie_5064/orient-ancien_5067/syrie-jerf-el-ahmar_5482/index.html [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Mutin, 2003, с. 4
- ↑ Shapland, 1997, с. 111
- ↑ Kolars, 1994, с. 80
- ↑ Collelo, 1987
- ↑ Shapland, 1997, с. 110
- ↑ Jamous, 2009