Грегорчак-Одринська Галина Василівна
Галина Грегорчак-Одринська | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Галина Василівна Грегорчак | |||
Народилася | 6 грудня 1982 (41 рік) Рахів | |||
Національність | українка | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | співачка (колоратурне сопрано), актриса оперети (лірична героїня) | |||
Alma mater | Ужгородський музичний коледж | |||
Чоловік | Володимир Одринський, артист оперети | |||
Нагороди та премії | ||||
Заслужена артистка України (2014) | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Гали́на Васи́лівна Грегорча́к-Одри́нська (нар. 6 грудня 1982, Рахів) — українська артистка музичної комедії, солістка-вокалістка (колоратурне сопрано) Київського театру оперети. Заслужена артистка України (2014).
Закінчила Рахівську дитячу музичну школу, Ужгородське музучилище імені Д. Задора, Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського (клас Євгенії Мірошниченко).
Неодноразово виступала з сольною програмою на фестивалі гумору і сатири «Бербениця фіґлів».
У Національній опереті України з 2007 року.
У березні 2012 року виступала на сцені Санкт-Петербурзького державного театру музичної комедії з відомим диригентом Пітером Гутом на ювілейному V Міжнародному гала-концерці «Заради жінок, заради жінок …», де Г. Грегорчак представляла Україну.[1]
Галина Грегорчак-Одринська віртуозно володіє унікальним голосом (колоратурне сопрано), що дозволяє їй виконувати головні ролі в операх-буф, класичних оперетах та мюзиклах.
- Ернестіна («Звана вечеря з італійцями» Ж. Оффенбаха)
- Лізхен («Кавова кантата» Й. С. Баха)
- Розіта («Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі» Ж. Оффенбаха)
- Віолетта («Фіалка Монмартру» І. Кальмана)
- Адель («Летюча миша» Й. Штрауса)
- Парася («Сорочинський ярмарок» О. Рябова)
- Елен («Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання»)
- Галя («За двома зайцями» В. Ільїна та В. Лукашова)
- Арсена («Циганський барон» Й. Штрауса)
- Луіс Лейн, Б'янка Мінола («Цілуй мене, Кет!» К. Портера)
- Кларіче («Труффальдіно із Бергамо» О. Колкера)
- Деніза («Мадемуазель Нітуш» Ф. Ерве)
- Душечка («Sugar, або В джазі тільки дівчата» Дж. Стайна)
Також співає арії з класичних опер («Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Дон Сезар де Базан» Ж. Массне та ін.) і сучасних мюзиклів (Кунігунда у «Кандіді» Л. Бернстайна).
- Лауреат Всеукраїнського конкурсу-огляду «Нові імена», 2004
- Спеціальний диплом на Міжнародному конкурсі ім. А. Нежданової «За найкраще виконання твору сучасного композитора», 2010[2]
- Премія «За найкраще виконання жіночої партії» VI Регіонального фестивалю комедії «Золоті оплески Буковини» за роль Ернестіни в опері-буф Ж. Оффенбаха «Звана вечеря з італійцями», м. Чернівці, 2010
- Премія «Найкраща жіноча роль» (Ернестіна в опері-буф «Звана вечеря з італійцями» Ж. Оффенбаха) на IX Міжнародному театральному фестивалі «Класика сьогодні», 2013, м. Дніпродзержинськ.
- 17 грудня 2014 Галині Грегорчак-Одринській присвоєно звання Заслуженої артистки України.[3]
- ↑ Гала-концерт «Ради женщин, ради женщин…» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]operetta.com.ua
- ↑ I Міжнародний конкурс вокалістів пам'яті Антоніни Нежданової. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Указ Президента України від 17 грудня 2014 року № 938/2014 «Про відзначення державними нагородами України працівників театрально-видовищного закладу культури "Київський національний академічний театр оперети"»
- Все про оперету і про любов // Передача В. Донченко-Бутковської про Галину Грегорчак та Володимира Одринського.
- Оперета об'єднала Київ і Бухарест [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]ukurier.gov.ua
- Рахів'янка Галина Грегорчак — заслужена артистка України [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Галина Грегорчак. Арія Віолетти [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.]відео 06.03.2012
- Галина Грегорчак — Ой не світи місяченьку [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] відео
- Галина Грегорчак виконує пісню сліпців з оперети О. Рябова «Сорочинський ярмарок»
- Солісти Київського театру оперети Галина і Володя Одринські. Виступ у залі Української Православної Церкви Св. Димитрія — Торонто, Канада [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.]