Перейти до вмісту

Грета Безель

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грета Безель
нім. Greta Bösel Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася9 травня 1908(1908-05-09) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ельберфельд, Рейнська провінція, Прусське королівство, Німецька імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла2 травня 1947(1947-05-02)[1] (38 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гамельн, Нижня Саксонія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
·повішення Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмедична сестра, мучитель, наглядач концентраційного табору Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Грета Безель (нім. Greta Bösel; уроджена Мюллер (нім. Mueller); нар.. 9 травня 1908, Вупперталь-Ельберфельд, Німеччина — пом. 3 травня 1947) — німецька медсестра. У серпні 1944 року стала охоронцем табору в Равенсбрюк[3].

Її ранг у таборі був Arbeitseinsatzführerin (наглядачка за веденням роботи). У листопаді 1944 року Безель мала бути однією з відповідальних штатних співробітників з відбору ув'язнених для газової камери або для переведення до Уккермарка[4]. Відомо, що вона сказала іншому охоронцеві СС: «Якщо вони [в'язні] не можуть працювати, нехай вони згниють»[3].

Після «маршу смерті» в'язнів з Равенсбрюка через насування Червоної Армії, Безель втекла з табору разом із чоловіком. Пізніше її спіймали й заарештували британські війська.

Безель, разом із іншими жінками-охоронцями, включаючи Доротею Бінц, було обвинувачено на першому судовому процесі щодо Равенсбрюка, який відбувся між груднем 1946 і лютим 1947 року в Гамбурзі, Німеччина. Суд визнав її винною в жорстокому поводженні, вбивстві та участі в «відборі» до газових камер. Вона була страчена о 09:55[3] 3 травня 1947 року, через 24 хвилини після Елізабет Маршалл[3], британським катом Альбертом Пірпойнтом у в'язниці міста Гамельн.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Jewish Virtual Library — 1998.
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ а б в г Silke Schäfer. Zum Selbstverständnis von Frauen im Konzentrationslager. Das Lager Ravensbrück (PDF). TU Berlin. с. 266. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2021. Процитовано 2 лютого 2019.
  4. ↑ Michael J. Bazyler; Frank M. Tuerkheimer (1 грудня 2015). Forgotten Trials of the Holocaust. NYU Press. с. 141. ISBN 978-1-4798-9924-1.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грета_Безель&oldid=36147938