Грецький театр в Епідаврі
| Грецький театр в Епідаврі | |
|---|---|
| Світова спадщина | |
 Грецький театр в Епідаврі | |
| 37°35′46″ пн. ш. 23°04′45″ сх. д. / 37.596111111111° пн. ш. 23.079166666667° сх. д. | |
| Країна |  Греція |
| Тип | культурный |
| Критерії | i, ii, iii, iv, vi |
| Об'єкт № | 491 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
 | |
 Грецький театр в Епідаврі у Вікісховищі | |
Театр в Епідаврі (грец. θέατρο της Επιδαύρου) — найкраще збережений з давньогрецьких театрів, діє досі, при цьому відзначається винятковою акустикою і естетикою[1]. Розташований в Епідаврі поблизу Асклепіона недалеко від села Лігуріо (грец. Λυγουριό).
Античний давньогрецький театр збудував між 340 і 330 рр. до н.е. архітектор Поліклет Молодший з міста Аргос, згідно з записами Павсанія[2]. Театр був побудований для розваги знаті асклепіона в Епідаврі — вважалося, що театр сприятливо впливає на психічне і фізичне здоров'я пацієнтів. Стародавній театр вміщав більше 15000 глядачів і був розділений на дві частини: 21 ряд із місцями для звичайних людей і 34 нижніх рядів для священників і правителів.
Стародавній театр був відкритий після розкопок, які провів археолог Панайотис Кавадіас (грец. Παναγιώτης Καββαδίας), під егідою Афінського Археологічного Товариства в період 1870-1926 років.
Кілька років потому, в 1938 році театр прийняв перший, після археологічних робіт, спектакль. Це була постановка трагедії Софокла «Електра» з Катіна Паксино та Елені Пападакі в головних ролях[3]. Виступи припинилися внаслідок Другої світової війни. На початку 50-х були проведені реставраційні роботи, щоб мати можливість приймати більшу кількість глядачів, і з 1955 року в Епідаврі проводиться театральний фестиваль в Епідаврі, кожне літо демонструються постановки на сцені античного театру. В межах фестивалю в Епідаврі виступав багато хто з найвидатніших грецьких і зарубіжних артистів, зокрема відома грецька оперна співачка Марія Каллас.
- ↑ Philip Ball (23 березня 2007). Why the Greeks could hear plays from the back row. Nature. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 12 червня 2011.
- ↑ Βικιθήκη Παυσανία Ελλάδος περιήγησις/Κορινθιακά Ἐπιδαυρίοις δέ ἐστι θέατρον ἐν τῷ ἱερῷ μάλιστα ἐμοὶ δοκεῖν θέας ἄξιον: τὰ μὲν γὰρ Ῥωμαίων πολὺ δή τι [καὶ] ὑπερῆρε τῶν πανταχοῦ τῷ κόσμῳ, μεγέθει δὲ Ἀρκάδων τὸ ἐν Μεγάλῃ πόλει: ἁρμονίας δὲ ἢ κάλλους ἕνεκα ἀρχιτέκτων ποῖος ἐς ἅμιλλαν Πολυκλείτῳ γένοιτ' ἂν ἀξιόχρεως; Πολύκλειτος γὰρ καὶ θέατρον τοῦτο καὶ οἴκημα τὸ περιφερὲς ὁ ποιήσας ἦν
- ↑ History. Hellenic Festival. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 11 червня 2011.
- Hellenic Festival. Hellenic Festival. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 11 червня 2011.