Григор'єв Іван Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Якович Григор'єв
Народження20 травня 1924(1924-05-20)
Новоолександрівка,
Баштанський район
Миколаївська область
Смерть1998(1998)
місто Тула,
СРСР
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силСухопутні війська
Рід військ артилерія
Роки служби1941—1947
Званнялейтенант
Формування60-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битвиРадянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Іва́н Я́кович Григо́р'єв (нар. 20 травня 1924 — пом. 1998) — учасник Другої світової війни, командир взводу, лейтенант, Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 20 травня 1924 року в селі Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області.

Виховувався у Миколаївському дитячому будинку, навчався в училищі Чорноморського суднобудівного заводу, де потім і працював.

З евакуйованим підприємством в серпні 1941 виїхав у Сталінград і там до 15 серпня працював на заводі.

У серпні 1941 року призваний до лав Радянської Армії. Під час війни закінчив прискорений курс офіцерського училища в Барнаулі

Особливо відзначився під час прориву ворожої оборони з магнушевського плацдарму на лівому березі Вісли 14 січня 1945 року. Командир взводу 45-мм гармат 180-го гвардійського стрілецького полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту лейтенант І. Я. Григор'єв вміло і своєчасно підтримав вогнем наступ піхоти. Після того, як обслуга однієї з гармат вийшла з ладу, особисто вів артилерійський вогонь і знищив 3 ворожих кулемети. Отримав важке поранення.

У 1947 році вийшов у запас. Працював у органах МВС СРСР.

Помер у 1998 році в місті Тула.

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року лейтенанту Григор'єву Івану Яковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Також нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982. — С. 97—98. (рос.)
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. — 416 с.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1: Абаев—Любичев / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
  • Плясков Л. А. Наш Черноморский. 1897—1987 / Л. А. Плясков, Л. М. Кучеренко. — Москва: Мысль, 1989. — 381 с. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Григорьев Иван Яковлевич [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Григор'єв Іван Якович. // Сайт «Герои страны» (рос.).