Григоренко Володимир Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григоренко Володимир Борисович
Народився24 липня 1951(1951-07-24) (73 роки)
Дружківка, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Місце проживанняДружківка
Діяльністьполітик
Alma materУкраїнський заочний політехнічний інститут (1984) і ДонДУ (1998)
Знання мовукраїнська і російська
Посадаміський голова

Володимир Борисович Григоренко (нар. 24 липня 1951(19510724) року, м. Дружківка, тепер — Донецька область) — український політичний діяч, член політичної партії «Опозиційна платформа — За життя», колишній голова Дружківської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (2020—2022).

Внесений до бази центру «Миротворець» як особа, що сприяла організації сепаратистського псевдореферендуму на Донеччині 2014 року[1].

Із життєпису

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

Здобув дві вищі освіти: у 1984 році закінчив Український заочний політехнічний інститут за фахом інженер-технолог, у 1998 році — Донецький державний університет, фінанси та кредит, економіст[2].

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

З липня 1969 року до 1975 року працював слюсарем та майстром на Дружківському заводі металевих виробів, у 1975—2002 роках — голова профспілки та заступник директора із соціальних питань того ж підприємства. З 2002 року займав посади в органах місцевого самоврядування: секретар Дружківської міської ради та заступник Дружківського міського голови. У 2015 році вийшов на пенсію[2][3].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

На місцевих виборах 25 жовтня 2015 року обраний депутатом Дружківської міської ради, входив до фракції партії Опозиційний блок[4]. З 2019 року виконував обов'язки міського голови[5].

Член політичної партії «Опозиційна платформа — За життя». 25 жовтня 2020 року, на чергових місцевих виборах, обраний головою новоствореної Дружківської міської територіальної громади[6].

Статки

[ред. | ред. код]

Володимир Григоренко володіє земельною ділянкою в с. Рубці та автомобілем «Chevrolet LACETTI», у власності дружини, Наталії Григоренко, що працює в Центрі обліку бездомних осіб, — земельна ділянка з житловим будинком в Дружківці. У спільній власності перебувають ще один будинок та земельна ділянка — також у Дружківці[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мер-рекордсмен, депутати — «парашутисти» і матріархат у райраді. Підсумки місцевих виборів на Донеччині. https://freeradio.com.ua/. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  2. а б Біографічна довідка. http://edeputat.druisp.gov.ua/. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 4 травня 2021.
  3. Люди. Григоренко Владимир Борисович. https://dru.city/ (російська) . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  4. Політхаб. Григоренко Володимир Борисович. https://www.chesno.org/. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  5. Пристрасті у Покровську і спокій Дружківки. Як вугільний генерал вирішив стати градоначальником. https://regionews.ua/. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  6. Обрані на посади міських голів. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 4 травня 2021.
  7. Статки чиновників Донеччини: що задекларував міський голова Дружківки Григоренко. https://vchasnoua.com/. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.