Григорян Анатолій Якович

Анатолій Якович Григорян
Анатолій Якович Григорян
вірм. Անատոլի Գրիգորյան
Народження	4 червня 1941; Гюмрі, Вірменська РСР
Смерть	17 березня 2017 (75 років)
	Єреван, Вірменія
Країна	СРСР; Вірменія
Навчання	Єреванський художньо-театральний інститут
Діяльність	художник
Член	СХ СРСР
Звання	Заслужений художник Вірменської РСР (1983)
Роботи в колекції	Національна галерея Вірменії
Нагороди	; Народний художник Республіки Вірменія (2013)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григорян.

Анатолій Якович Григорян (4 червня 1941, Гюмрі — 17 березня 2017, Єреван^[1]) — вірменський художник. Заслужений художник Вірменської РСР (1983).

Біографія

Народився у 1941 році в Ленінакані (нині Гюмрі), Вірменія. Закінчив Єреванське художнє училище ім. Ф. Терлемезяна (1956–1961), потім факультет живопису Єреванського художньо-театрального інституту (1962–1967). У 1967–1976 роках працював художником-постановником на студії Вірменського телебачення.

У 1970 році вступив до Спілки художників СРСР. У 1977 році був обраний секретарем правління Спілки художників Вірменії, обіймав цю посаду до 1987 року. У 1978–1987 роках — член правління Спілки художників СРСР^[2].

З 1965 року бере участь у виставках у Вірменії та за її межами. Твори художника експонувалися в Австрії, Індії, США, Фінляндії, Франції, ФРН, Болгарії, Угорщині, Польщі, Росії, Чехословаччині та інших країнах. Роботи зберігаються, зокрема, в Державній картинній галереї Вірменії, Музеї сучасного мистецтва Єревана, Кіроваканській картинній галереї, у фондах Міністерства культури і Спілки художників Вірменії, у Державній Третьяковській галереї (Москва), а також у численних приватних колекціях^[3].

Література

Анатолий Григорян. Живопись. Альбом / Сост.: А. Сосян — Советский художник, 1987. — 48 с. (рос.)

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Григорян Анатолий Яковлевич [Архівовано 31 серпня 2013 у Wayback Machine.] // Кино-Театр.ру (рос.)
↑ Магдалина Затикян. От полотен Анатолия Григоряна исходит радость [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.] // Голос Армении, 4 ноября 2010 (рос.)

Посилання

От полотен Анатолия Григоряна исходит радость // Голос Армении, 4 ноября 2010 (рос.)

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[2] Григорян Анатолий Яковлевич [Архівовано 31 серпня 2013 у Wayback Machine.] // Кино-Театр.ру (рос.)

[3] Магдалина Затикян. От полотен Анатолия Григоряна исходит радость [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.] // Голос Армении, 4 ноября 2010 (рос.)

[1]

[2]

[3]