Перейти до вмісту

Григорій Зубченко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Григорій Зубченко
наказний полковник, керівник Паволоцького полку
?, можливо червень 1653 — ?, можливо лютий 1654
НаступникМихайло Богаченко
полковник, керівник Паволоцького полку
?, можливо березень 1654 — ?, можливо травень 1654
ПопередникМихайло Суличич
НаступникМихайло Богаченко, Михайло Суличич

Зубченко Григорій (рр. нар. і смерті невідомі) — козацький військовий та державний діяч, Паволоцький наказний і повний полковник.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Про його діяльність докладні відомості відсутні. У Реєстрі Війська Запорозького 1649 року зафіксовано Грицька Зубченка як рядового козака у складі сотні Корсунської Демкової Корсунського полку. В цій же сотні четвертим після сотника Демка Прутилчича зазначений Гаврило Зубченко, який імовірно міг бути родичем вищевказаного Грицька[1]. Також, в Реєстрі значиться Грицько Зуб — рядовий козак Білоцерківської полкової сотні Білоцерківського полку[2]. Дослідник В. Кривошея вважає, що саме представник Корсунщини став у майбутньому паволоцьким полковником[3], хоча мова могла йти і про вихідця з Білоцерківщини як ближчої територіально до Паволоцького полку.

Григорія Зубченка, ймовірно, було переведено на службу до Паволоцького полку при його відновленні 1651 або 1652 року. У старих полках, таких як Корсунський та Білоцерківський, був надмір людей, придатних для керівної роботи, а перехід до нового полку відкривав можливості для службового зростання. Тож, очевидно, перед призначенням на полковницьку посаду, Григорій Зубченко займав певний час якусь нижчу керівну посаду в полку.

Під час тривалої відсутності (з червня 1653 по лютий 1654) паволоцького полковника Михайла Суличича, який з посольством знаходився у Трансільванії, Григорій Зубченко міг бути призначений паволоцьким наказним полковником (про те, що він був саме наказним полковником пише і історик В. І. Сергійчук[4]). Саме тому Зубченка, після усунення у лютому-березні 1654 року Михайла Суличича з полковництва, могли призначити повним паволоцьким полковником.

Під час весняного походу 1654 року Станіслава Потоцького на Брацлавщину та Умань, Григорій Зубченко у квітні стояв з Паволоцьким полком на горішній Кам'янці (околиці теперішнього села Ярешки) на сторожі від ляхів. Відомо, що гетьман Богдан Хмельницький був незадоволений діями деяких полковників по протидії походу Потоцького і на раді в Чигирині у травні 1654 року їх усунули з полковницьких урядів. Серед них був, найімовірніше, й Григорій Зубченко, бо пізніше, принаймні з серпня цього року, паволоцьким полковником був Михайло Богаченко[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Реєстр Війська Запорозького 1649 року/Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. — ISBN 5-12-002042-9. — с. 138.
  2. Реєстр Війська Запорозького 1649 року/Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. — ISBN 5-12-002042-9. — с. 173.
  3. Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. К.: «Стилос», 2010. — с. 377.
  4. Сергійчук В. І. Армія Богдана Хмельницького. — К., 1996. — ISBN 5-7707-9797-5. — с. 81; 92.
  5. Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — Т. 3. — Київ: «Стікс-Ко», 2009. — ISBN 978-966-96849-3-6. — с. 14.