Перейти до вмісту

Грицай Іван Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Трохимович Грицай
Іван Трохимович Грицай
Іван Трохимович Грицай
Голова Миколаївської обласної ради
8 квітня 1990 — 1994
НаступникКінах Анатолій Кирилович
Голова Миколаївського обласного виконавчого комітету
16 грудня 1989 — Квітень 1990
ПопередникІльїн Віктор Іванович
НаступникБашкіров Михайло Володимирович
Голова Миколаївського обласного виконавчого комітету
Січень 1991 — 20 квітня 1992
ПопередникБашкіров Михайло Володимирович
НаступникКінах Анатолій Кирилович
Перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.
25 травня 1990 — Січень 1991
ПопередникШараєв Леонід Гаврилович
НаступникМатвєєв Володимир Йосипович

Народився20 серпня 1938(1938-08-20) (86 років)
с. Багатенька, Кегичівського району, Харківської області
Відомий якполітик
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
НаціональністьУкраїнець
Політична партіяКПРС
ПрофесіяАгроном
НагородиОрден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПУ 15 травня 1990 10 травня 1994

Іван Трохимович Грицай (нар. 20 серпня 1938(19380820), село Багатенька, тепер Кегичівського району, Харківської області) — український політик, колишній голова Миколаївської обласної ради, колишній народний депутат України. Член ЦК КПУ у 1990—1991 р.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 20 серпня 1938 в селі Багатенька Кегичівського району Харківської області. Українець.

Закінчив Первомайську середню школу Миколаївської області.

У 1960 році закінчив агрономічний факультет Уманського сільськогосподарського інституту, за фахом — агроном.

З 1960 — агроном-економіст колгоспу імені Леніна села Берізки Кривоозерського району Миколаївської області.

З вересня 1961 р. висунутий на комсомольську роботу. Займає посади завідувача відділу, з листопада 1961 — першого секретаря Кривоозерського районного комітету ЛКСМУ; з січня 1963 — секретаря комітету комсомолу Снігурівського виробничого колгоспно-радгоспного управління; з 1963 — секретаря Миколаївського сільського обласного комітету ЛКСМУ, з грудня 1964 — секретаря Миколаївського обласного комітету ЛКСМУ.

З лютого 1967 — другий секретар, а з 18 грудня 1967 — перший секретар Миколаївського обласного комітету ЛКСМУ.

З 1971 — перший секретар Очаківського районного комітету КПУ.

У 19741976 — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

З 1976 — завідувач відділу пропаґанди і аґітації Миколаївського обласного комітету КПУ.

З 1978 до 1983 — заступник голови Миколаївського облвиконкому.

З 1983 до 1989 — секретар Миколаївського обласного комітету КПУ. Півтора року — відрядження в Афганістан.

З 16 грудня 1989 до квітня 1990 та з січня 1991 до 20 квітня 1992 — голова Миколаївського обласного виконавчого комітету.

З 25 травня 1990 до серпня 1991 — перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

Під час серпневого перевороту 1991 Грицай зайняв антипутчистську позицію, не допустив вилучення грошових активів області на користь ГКЧП.

З 8 квітня 1990 до 1994 — голова Миколаївської обласної ради.

Народний депутат України 12 (1) скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994 р. Обраний у Миколаївському виборчому окрузі N 290. Член мандатної комісії ВР України і з питань депутатської етики.

З 20 березня 2008 — голова ради старійшин при голові Миколаївської обласної адміністрації.

Партійна приналежність

[ред. | ред. код]

Член КПРС у 19631991 р.р. Делегат XXVIII з'їзду КПРС.

Родина

[ред. | ред. код]

Батько загинув під час Другої світової війни; мати була прибиральницею. Одружений; син Максим; дочка Оксана.

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Нагороджений трьома Орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями СРСР та Республіки Афганістан. Державний службовець 1-го ранґу (квітень 1994)[1].

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]