Перейти до вмісту

Грицьків Роман Ярославович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грицьків Роман Ярославович
Народився19 грудня 1982(1982-12-19) (42 роки)
Країна Україна
Діяльністьісторик
CMNS: Грицьків Роман Ярославович у Вікісховищі
Роман Грицьків

Роман Ярославович Грицьків (нар. 19 грудня 1982, Львів) — український історик та громадський діяч, дослідник українського визвольного руху та українсько-польських відносин у ХХ столітті, діяльності ОУН і УПА, сучасної історії України, польської історіографії українсько-польських відносин 1939—1947 років. Автор та співавтор наукових і науково-популярних робіт, упорядник та відповідальний редактор фотоальбомів, збірників документів і матеріалів.

Директор Громадської організації «Мистецький Фонд імені Короля Данила» (2009 – 2024), співзасновник і Голова Громадської організації "Громадський Рух «Українська Альтернатива» (2015), член Ради і Правління Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса (2017).

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Роман Ярославович Грицьків народився 19 грудня 1982 року у місті Львові. В 1999 році закінчив у місті Винники Загальну середню школу № 29 м. Львова. У 1997−1999 роках навчався у Львівській обласній Малій академії наук, секція історія, призер обласного конкурсу науково-дослідницьких робіт учнів МАН. У 1999 − 2004 навчався на історичному факультеті Львівського національного університету ім. І.Франка, кафедра новітньої Історії України, спеціальність історія, диплом магістра історії з відзнакою.

2003 − 2007 − науковий співробітник, відповідальний за зв'язки з громадськістю, методико-бібліографічний відділ та бібліотеку Центру досліджень визвольного руху, член редколегії (2004 − 2007), відповідальний редактор наукового збірника «Український визвольний рух» (2007).

2005—2014 — молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича Національної академії наук України, Відділ новітньої історії, Сектор досліджень визвольного руху. 2007—2014 — голова профспілкової організації співробітників Відділу. Здобувач, тема кандидатської дисертації — «Польська історіографія українського визвольного руху 1940х–1950х років».

У 2009 – 2024 роках — директор Громадської організації «Мистецький Фонд імені Короля Данила».

2013—2016 — помічник-консультант на громадських засадах народного депутата України.

У 2014- 2018 роках — співкоординатор і член конкурсної комісії Всеукраїнського конкурсу наукових робіт студентів і аспірантів «Історія, яка нас об'єднує».

2015 — співзасновник та Голова Громадської організації «Громадський Рух „Українська Альтернатива“».

У 2016 році обраний членом Ради, а у 2017, також членом Правління Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса.

З 1997 року займається науковою та громадською діяльністю.

Учасник та керівник проектів: академічних досліджень і популяризації історії України ХХ століття, діяльності ОУН і УПА, українсько-польських взаємин; збору і оцифрування архівів, світлин, документів та усних свідчень з історії України ХХ століття. Є одним з провідних українських дослідників польської історіографії українсько-польських відносин 1939—1947 рр. та ОУН і УПА[1][2]. Розробив періодизацію і детально проаналізував розвиток польської історіографії УПА та українсько-польських стосунків 1939—1947 років.[3] Автор, упорядник та відповідальний редактор понад 50 наукових і науково-популярних праць, фотоальбомів, збірників документів і матеріалів з історії та історіографії України ХХ століття.

Відомий, як відповідальний редактор та упорядник серії документальних фотолітописів і виставок присвячених видатним історичним ювілеям: 25-річчю проголошення Незалежності України — «Ще не вмерла України ні слава, ні воля! Шлях нескорених» (Київ, 2016); 25-річчю розпаду СРСР — «Біловезька угода 8 грудня 1991 року. Точка неповернення» (Київ, 2017), англійською мовою — «Belavezha accords of December 8, 1991. The crush of the USSR» (Kyiv, 2017); 100-літтю Української національної революції 1917—1921 рр. — «За Україну, за її долю, за честь і волю, за народ!» (Київ 2017), англійською мовою — «For Ukraine, for its faith, honor and freedom, for thepeople!» (Kyiv, 2017); 75-літтю створення УПА — «Українська Повстанська Армія 1942—1954» (Киів, 2017). А також, як співавтор проекту «Українська Повстанська Армія: історія нескорених» (виставка 2007—2014 експонувалася в найбільших містах України, США, Британії, Канаді, Австралії, Німеччині, Греції); науково-популярна колективна монографія (Львів, 2007), англійською мовою The Ukrainian Insurgent army: A history of Ukraine's Unvanquished Freedom fighters (Lviv, 2007); навчально-демонстраційний посібник (Львів, 2007); фотоілюстративний путівник (Київ, 2008); компакт-диск (2007).

Активний учасник громадських та публічних обговорень, теле- і радіопередач. Експерт з актуальних історичних та суспільних питань, зокрема: української історії ХХ ст.[4][5][6], діяльності ОУН і УПА[7][8], українсько-польських стосунків[9], переселення українців і операції «Вісла»[10][11], мистецької і культурної спадщини, гуманітарної, історичної та культурної політики[12], національної пам'яті та декомунізації[13], вшанування видатних історичних постатей та історичних дат[14], сучасної української еміграції та світового українства[15].[16]

Ініціатор інформаційно-просвітницького проекту «Батьківське самоврядування у школі» (2015—2016) та інформаційно-просвітницький проекту профорієнтації шкільної та студентської молоді «Клуб українських професіоналів» (2016). У 2015 році ініціював захист прав батьків та школярів під час незаконного використання їхніх зображень у виборчій кампанії до органів місцевого самоврядування у м. Винники.[17][18]

Восени 2018 року виступив з необхідністю внесення змін до окремих розділів підручнику для 10 класу загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)» (автори О.Аркуша і М.Мудрий), щодо недопущення висвітлення діяльності українських підрозділів «Нахтігаль», «Роланд» та Дивізії «Галичина», як «проявів колабораціонізму» з нацистською Німеччиною, та використання портрету Р.Шухевича, для ілюстрації цього явища. У підсумку, за підтримки науковців та громадськості, вдалося домогтися від Міністерства освіти України внесення необхідних змін до підручника.[19][20][21][22][23]

1–14 грудня 2018 року, як автор та історик здійснив лекційно-презентаційне турне країнами Європи — «Епоха незламності й боротьби». Під час цього заходу в українських громадах Італії, Португалії, Іспанії та Франції було проведено наукові виступи, презентовано виставки і фотоальбоми присвячені 100-літтю Української національної революції 1917—1921, 75-літтю створення УПА і 25-літтю проголошення Незалежності України".[24][25]

У сфері культури та мистецтва, як директор ГО «Мистецький Фонд імені Короля Данила» організатор і керівник проектів, виставок, презентацій та інших заходів спрямованих на збереження і популяризацію української духовної спадщини та історії.

Нагороди та відзначення

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Роман Грицьків — автор і відповідальний редактор фотоальбому «Українська Повстанська Армія 1942—1954», 2018
Монографії та фотоальбоми
Збірники матеріалів, путівники, виставки та інше
  • Українська Повстанська Армія: історія нескорених фотоілюстративний путівник [Архівовано 29 травня 2019 у Wayback Machine.] (Київ, 2008)
  • The Ukrainian Insurgent army: A history of Ukraine's Unvanquished Freedom fighters [Архівовано 21 січня 2018 у Wayback Machine.] (Lviv, 2007);
  • Українська Повстанська Армія: історія нескорених. Навчально-демонстраційний посібник (Львів, 2008) [18]
  • «Грім». Полковник УПА Микола Твердохліб. Збірник матеріалів і спогадів [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] / Упор. Р.Грицьків. — Львів–Торонто: Видавництво Літопис УПА, 2008. — 128 с. (Серія події і люди. Вип.5)
  • Гоян Я. Маркіян Шашкевич. Апостол Духа. Портрет. — 344 с.; Читанка для діточок (оригінальний текст). — 215 с.; Читанка для діточок (адаптований текст). — 316 с. / Трилогія / Укладач Я.Гоян; науковий редактор Р.Грицьків. — Київ, 2017 [19] [Архівовано 23 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  • Українська Повстанська Армія: історія нескорених. Виставка (2007—2014 експонувалася в найбільших містах України, США, Британії, Канаді, Австралії, Німеччині, Греції)[20]
  • Виставки до 25 річниці проголошення Незалежності України — «Символи України», «Видатні історичні постаті України», «Визначні українці сучасності» / Відповідальний редактор Р.Грицьків — Київ, 2016
  • Виставки до 100-річчя Української національної революції 1917—1921 — «Провідники Української національної революції 1917—1921», «Діячі Української національної революції 1917—1921», «Сто перемог України 1917—2017» / Відповідальний редактор Р.Грицьків — Київ, 2017 [21] [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Виставка до 75-річчя створення Української Повстанської Армії — «Постаті Українського національно-визвольного руху 1940х–1950х років» / Відповідальний редактор Р.Грицьків — Київ, 2018
  • Батьківське самоврядування у школі. Інформаційна листівка (2015—2016)
  • Документальний фільм «За Україну, за її волю! (миттєвості української історії)» (реж. С.Буковський). 2017. Науковий консультант
Основні наукові статті

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ [1]
  2. ↑ [2]
  3. ↑ Див. також en:Historiography of the Volyn tragedy#Communist Poland
  4. ↑ День, коли в Україні розпочався Голодомор. Інфодень на 5 Львів. 07.08.2020. YouTube. 5 канал Львів. 7 серпня 2020. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ НА ЧАСІ. До четвертої річниці Майдану. YouTube. Na Chasi. 21 листопада 2017. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ [3]
  7. ↑ Що робили б Коновалець та Бандера, якби жили в наші дні?. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 5 лютого 2021. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Досвід УПА для ЗСУ. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 14 жовтня 2022. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Роман Грицьків та Михайло Галущак. Волинська трагедія: минуле і сьогодення. YouTube. Михайло Галущак. 13 липня 2016. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ 70-ті роковини операції «Вісла». ТОП ТЕМА. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 24 квітня 2017. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ [4] [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Скульптурам левів на Личакові не місце. YouTube. Телеканал НТА. 12 листопада 2018. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ У нашій студії говорили про декомунізацію. YouTube. Телеканал НТА. 24 липня 2017. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ 🇺🇦 Історія української державності: зброя у боротьбі з Росією. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 27 червня 2022. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ Про українців країн Балтії - Естонії, Литви, Латвії | Українці в світі. YouTube. ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. 5 листопада 2021. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ [5]
  17. ↑ [6] [Архівовано 13 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  18. ↑ [7] [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  19. ↑ [8]
  20. ↑ [9]
  21. ↑ [10]
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 11 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ [11]
  24. ↑ Інтерв'ю з відомим Львівським істориком Романом Грицьківим. YouTube. Тризуб ТV /Португалія - Tryzub TV /Portugal. 7 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  25. ↑ Лекція історика Романа Грицьківа у Лісабоні. YouTube. Тризуб ТV /Португалія - Tryzub TV /Portugal. 8 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. ↑ [12] [Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Фото грамоти. Facebook. Роман Грицьків. 10 листопад 2017. Процитовано 8 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  28. ↑ Дякую за високу державну нагороду! Змагатиму з подвійною наполегливістю! Слава Україні! Героям Слава!. Facebook. Роман Грицьків. 17 травень 2018. Процитовано 8 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Грицьків_Роман_Ярославович