Перейти до вмісту

Грицютенко Іван Єфремович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грицютенко Іван Єфремович
Народився8 листопада 1914(1914-11-08)
Золотарівка, Попаснянський район, Артемівська округа, Донецька губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер17 липня 1995(1995-07-17) (80 років)
Діяльністьмовознавець, викладач університету
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка
ЗакладВДПУ
ОНУ ім. І. І. Мечникова
ЛНУ ім. І. Франка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d] (1976)

Грицютенко Іван Єфремович (нар. 26 жовтня (8 листопада) 1914(19141108), с. Золотарівка, тепер Попаснянського району Луганської області — 17 липня 1995, Львів) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1976, професор з 1977.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив 1938 Київський університет.

Завідував кафедрами української мови Вінницького педагогічного інституту (19501953), Одеського університету (19531959), у 19721978 — завідувач кафедри загального мовознавства і російської мови Львівського університету, 19781980 — професор цієї кафедри.

Був ініціатором утворення окремої кафедри загального мовознавства у Львівському університеті, протягом 19801988 очолював її, а в 19881993 працював професором цієї кафедри.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор праць з діалектології, історії української літературної мови кінця 19 — початку 20 ст., українського мовознавства та порівняльної граматики східнослов'янських мов:

  • «Нариси з порівняльної граматики східнослов'янських мов» (1958, російською мовою; у співавт.),
  • «Мова та стиль художніх творів Панаса Мирного» (1959),
  • «Естетична функція художнього слова» (1972),
  • «Іван Франко і питання теорії художньо-образного мовлення» (1985) та ін.

Література

[ред. | ред. код]