Перейти до вмісту

Гродненський повіт (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гродненський повіт
Герб повіту
Губернія Слонімське намісництво
Литовська губернія
Гродненська губернія
Центр Гродно
Створений 1795 рік
Площа 4,3 тис. км²
Населення 204,9 тис. (1897) осіб 
Найбільші міста Гродно

Гродненський повіт (рос. Гродненский уезд, біл. Гродзенскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Гродненської губернії Російської імперії з центром у місті Гродно. Повіт був створений 1795 року у складі Слонімського намісництва у ході Третього поділу Річі Посполитої, 1797 року віднесено до Литовської губернії, а з 28 серпня 1802 року — до Гродненської губернії (містився у її північній частині). У 1921 році під владою Другої Річи Посполитої гродненськой повіт було перенесено до Білостоцького воєводства з майже повною зміною внутрішнього адміністративно-територіального устрою.

Центр — місто Гродно. Мав у підпорядкуванні 21 волость. Займав близько 4,3 тисяч км².

Волості

[ред. | ред. код]

На 1913 рік до повіту входило 21 волость:

за даними перепису населення 1897 року в повіті жило 204,9 тис. осіб. Білоруси — 65,7 %; Євреї — 19,9 %; Росіяни — 6,2 %; поляки — 5,7 %; литовці — 1,4 %. У повітовому центрі Гродно проживало 46 919 осіб.

Джерела

[ред. | ред. код]