Перейти до вмісту

Грома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грома (реконструкція)

Грома (лат. groma, gruma) — вимірювальний та геодезичний інструмент давньоримських агріменсорів .

Назва

[ред. | ред. код]

Назва, ймовірно, походить від спотвореного в етруській грецького слова γνώμων (див. гномон) у значенні «кутник». Латинською називалося також ferramentum (букв. «залізний пристрій», за матеріалом основної частини), tetrans і stella («зірка», за формою верхньої частини).

Пристрій та застосування

[ред. | ред. код]
Агріменсор з громою і помічник з ланцюгом. Гравюра Карла Штефана та Йоганна Лібгальта; Страсбург, 1579

Складається з довгої вертикальної жердини, до вершини якого прикріплена поперечка (або хрест) на поворотному механізмі; вона може переміщатися горизонтально. До кожного кінця поперечки (хреста) прикріплено виска. Встановивши грому в ґрунті, агріменсор фіксував хрест відповідно сторонам світла, орієнтуючись за становищем сонця і схилом. Помічник відходив на сто кроків і клав вантаж, який позначав напрямок, відповідно до вказівок агріменсора. Так відзначалися осі майбутньої розмітки, що відповідають сторонам світла.

Грома спочатку використовувалася в етруському ритуалі заснування міст, потім землемірами в Римі, зокрема, при розмірені землі під будівництво міста чи римського табору. «Громою» називали також центр такого табору чи форуму у місті, перетин кардо та декумануса, тому що прямий кут цього перетину спочатку був накреслений агріменсором за допомогою громи.

Декілька гром виявлено при розкопках, можлива детальна реконструкція їхнього пристрою.

Література

[ред. | ред. код]
  • Cesare Polli, Marco Ceccarelli, Michela Cigola. The groma, the surveyor’s cross and the chorobates. In-depht notes on the design of the old instruments and their use (La Groma, lo Squadro agrimensorio e il corobate. Note di approfondimento su progettazione e funzionalità di antiche strumentazioni) // Disegnare Idee Immagini. Anno XXII. n. 42/2011. Pp. 22-33.
  • Jean Peyras. Le vocabulaire militaire des arpenteurs latins du Haut-Empire // Jean Peyras. Les vocabulaires techniques des arpenteurs romains // Actes du colloque international (Besançon, 19-21 septembre 2002). Vol. 993. Besançon, Institut des Sciences et Techniques de l’Antiquité. Coll. ISTA, 2006, chap. 1, pages 137—148.
  • Klaus Grewe. Chorobat und Groma. Neue Gedanken zur Rekonstruktion und Handhabung der beiden wichtigsten Vermessungsgeräte antiker Ingenieure // Bonner Jahrbücher. Bd. 209, 2009. S. 109—128.
  • Nikolaus Thurn. Die Geburt der Theorie aus dem Instrument. Über Bedienung und Bedeutung der antiken Instrumente Groma und Lyra. Fink, Paderborn u. a. 2008. ISBN 978-3-7705-4474-5.

Посилання

[ред. | ред. код]