Перейти до вмісту

Громадська телекомпанія Вірменії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Громадська телекомпанія Вірменії
Հայաստանի հանրային հեռուստաընկերություն
ARMTV
ТипАкціонерне товариство
ГалузьЗасоби масової інформації
СпеціалізаціяТелебачення
Засновано24 листопада 1956
Штаб-квартираВірменія Вірменія, Єреван
Попередні назвиВірменське телебачення (1957–2000)
Ключові особиОванес Мовсісян (виконавчий директор)
Продукціятелебачення
Власник(и)Уряд Вірменії
1tv.am
CMNS: Громадська телекомпанія Вірменії у Вікісховищі

Громадська телекомпанія Вірменії (вірм. Հայաստանի Հանրային Հեռուստաընկերություն, трансліт. Hayastani Hanrayin Herrustaynkerut'yun; 1TV), також відома як AMPTV або ARMTVвірменський суспільний мовник, заснований у 1956 році.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші роки

[ред. | ред. код]

29 листопада 1956 року, вийшла перша програма вірменського телебачення.

Офіційне відкриття вірменського телебачення відбулося 9 лютого 1957 року, коли в ефір почали виходити регулярні програми. Пізніше того ж року, 6 серпня, вийшла перша програма новин під назвою «Новини тижня». У лютому 1958 року програма новин стала періодичною, в результаті чого була створена редакція новин.

13 жовтня 1957 року був утворений Державний комітет з програм радіо і телебачення при Раді Міністрів Вірменської Радянської Соціалістичної Республіки. Постановою Верховної Ради СРСР від грудня 1970 року Державний комітет радіомовлення і телебачення було перейменовано у Всесоюзний республіканський державний комітет телебачення і радіомовлення.

Після розпаду СРСР

[ред. | ред. код]

Коли в 1990 році політична влада почала змінюватися, тодішній прем’єр-міністр Вазген Манукян призначив Генріка Ованесяна головою Державного департаменту телебачення і радіопрограм. Він розпочав реформування вірменського телебачення, як змістовно, так і структурно.

21 вересня 1991 року Вірменія проголосила незалежність. Через місяць президент країни підписав закон «Про Засоби Масової Інформації». Вперше у Вірменії інформаційна система отримала можливість розвиватися у вільному та сприятливому середовищі. На вірменському телебаченні переважали свобода слова і суто національна пропаганда.

Економічна криза в країні серйозно вплинула на роботу Національного телебачення. Місткість була значно скорочена, а кількість глядачів зменшилася. За даними на листопад–грудень 1993 року статистична телеаудиторія становила 27,4%.

У листопаді 1996 року урочисто відзначили 40-річчя вірменського телебачення. Національне телебачення продовжувало з великими труднощами зберігати те, що було створено за минулі роки. Основну частину програм становили розважально-гумористичні програми.

У 2000 році телебачення було реструктуризовано та отримало назву Громадська телекомпанія. Законодавство країни того часу вимагало від «Вірменія 1» транслювати всі іноземні фільми та серіали, дубльовані вірменською мовою. Лише у 2005 році мовні вимоги були підвищені.

У 2005 році перед Суспільним телебаченням Вірменії відкрилися нові шляхи і перспективи. Суспільне телебачення і радіо Вірменії були визнані повноправними членами Європейського мовного союзу. Ставши активним членом ЄМС, Вірменія отримала право брати участь у Пісенному конкурсі «Євробачення», який за 50 років вже став улюбленою подією для європейців.

13 вересня 2016 року канал перейшов на HD-мовлення.

Керівництво

[ред. | ред. код]
  • Нерсес Каграманов: Директор Вірменського телебачення (1956–1960)
  • Марат Мартіносян: Перший креативний директор Вірменського телебачення (1956–1964), Директор Вірменського телебачення (1966–1971)

Голова Держкомітету

[ред. | ред. код]
  • Джон Кіракосян (1966–1969)
  • Мавр Давтян (1969–1970)
  • Степан Погосян (1970–1988)
  • Емануїл Араксман-Манукян (1988–1990)
  • Генрік Ованесян (1990–1991)

Глава Державного департаменту

[ред. | ред. код]
  • Самвел Геворгян (1991–1993)
  • Тигран Акопян (1993–1995)

Виконавчі директори

[ред. | ред. код]
  • Роберт Мавісакалян (1995–1996)
  • Перч Степанян (1996–1997)
  • Гамлет Гаспарян (1997–1998)
  • Тигран Нагдалян (1998–2000)
  • Армен Арзуманян (2001–2010)
  • Гагік Буніатян (2010–2013)
  • Маргарита Григорян (2013–2020)
  • Ованес Мовсісян (2020–нині)

Логотипи

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Офіційний сайт (вірм.), (англ.)