Перейти до вмісту

Економічна криза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Економі́чна кри́за (грец. krisis  — поворотний пункт) — порушення рівноваги між попитом і пропозицією на товари та послуги, що спричиняє депресивний процес в економічній кон’юнктурі конкретної країни, регіональній чи світовій економіці .

Основні параметри

[ред. | ред. код]

Економісти Австрійської школи економіки своїми дослідженнями обгрунтовують, що економічні кризи й регулярні депресії — результат дій держави та банків, які з періодичністю в кілька років запускають економічний цикл. Людвіг фон Мізес — основоположник неолібералізму, засновник австрійської школи економіки пише:

Якщо ми хочемо уникнути повторення економічних криз, ми повинні уникати розширення кредитування, яке створює бум і неминуче призводить до спаду (р.481)[1].

Кредитна експансія може призвести до тимчасового буму. Але таке фіктивне процвітання має закінчитися загальною депресією торгівлі, спадом (р.21)[2].

Щоправда, уряди можуть знизити відсоткову ставку в короткостроковій перспективі. Вони можуть випустити додаткові паперові гроші. Вони можуть відкрити шлях для кредитної експансії банків. Таким чином, вони можуть створити штучний бум і видимість процвітання. Але такий бум рано чи пізно неминуче обрушиться і призведе до депресії (р.251)[3].

Хвилеподібний рух, що впливає на економічну систему, повторюваність періодів буму, які змінюються періодами депресії, є неминучим результатом спроб, що повторюються знову і знову, знизити валову ринкову ставку відсотка за допомогою кредитної експансії (р. 570)[4].

Бум породжує зубожіння. Але ще більш катастрофічними є його моральні наслідки. Він робить людей зневіреними і розчарованими. Чим оптимістичнішими вони були під час ілюзорного процвітання періоду буму, тим більшим є їх відчай і відчуття розчарування. Людина завжди готова приписати свою удачу власній ефективності і сприйняти її як заслужену винагороду за свій талант, працьовитість і чесність. А от в невдачах він завжди звинувачує інших людей, а найбільше - абсурдність соціальних і політичних інститутів. Він не звинувачує владу в тому, що вона сприяла буму. Він засуджує її за неминучий крах (р.574)[4].

Лаґ економічної кризи

[ред. | ред. код]

Лаґ — ступінь впливу як на національну економіку, так і однієї економіки на іншу, підпорядкованішу, яка йде з нею в синхроні. Прикладами є економіки США та Канади, Росії та України тощо.

Вихід економіки з кризи

[ред. | ред. код]

Кризи в історії економіки України

[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX ст. почалася світова економічна криза. Наддніпрянська Україна, яка в 60-90-х роках XIX ст. переживала період прискореної індустріалізації, наприкінці 90-х років XIX ст. відчула перші ознаки економічного спаду. Найбільш виразних форм криза набула в 1900—1903 рр. Вона охопила найрозвиненіші галузі промисловості України — металургійну і кам'яновугільну. Швидко знижувалися ціни на залізо, чавун, вугілля. Багато металургійних і гірничорудних підприємств припинило роботу. Криза охопила частково легку і харчову промисловість, у тому числі й цукрову, а в Західній Україні — нафтовидобувну. Криза сприяла розоренню слабкіших і привела до подальшої концентрації сильніших й утворення на їх основі монополій[5].

Криза 1900—1908 рр. в українських губерніях Наддніпрянщини, порівняно з російською і загальносвітовою, була глибшою і тривалішою. Це пояснюється особливостями індустріалізації України.

Металургійна і кам'яновугільна промисловість Наддніпрянщини дуже залежала від державних замовлень, зокрема на метал для залізничного будівництва, яке в цей час скоротилося. Попит на продукцію цукрової промисловості також знизився.

Дерев'янкін вказує, що уже в 1901—1903 pp., як тільки було ліквідовано безпосередню гостроту кризи[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Theory of Money and Credit (Indianapolis, Ind.: Liberty Press\Liberty Classics, [1912] 1981).
  2. Planned Chaos (Irvington-on-Hudson, N.Y.: Foundation for Eco- nomic Education, [1947] 1977).
  3. Omnipotent Government: The Rise of the Total State and Total War (Spring Mills, Pa.: Libertarian Press, [1944] 1985).
  4. а б Human Action: A Treatise on Economics, 1st ed. (Auburn, Ala.: Ludwig von Mises Institute, [1949] 1999,
  5. а б Історія народного господарства та економічної думки України. Вип. 37-38 19. Деякі питання синдикування української промисловості в кінці XIX — на початку XX ст. Дерев'янкін Т. І. | Рік видання: 2005 | Видавець: Київ: Ін-т економіки та прогнозування | Кількість сторінок: 365. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]