Грузький Яланчик
Зовнішній вигляд
Грузький Яланчик, Грузький Єланчик | |
---|---|
Грузький Єланчик у Новоазовську | |
47°39′34″ пн. ш. 38°17′48″ сх. д. / 47.659321° пн. ш. 38.296668° сх. д. | |
Витік | с. Культура |
• координати | 47°39′34″ пн. ш. 38°17′48″ сх. д. / 47.659321° пн. ш. 38.296668° сх. д. |
Гирло | Азовське море |
• координати | 47°06′43″ пн. ш. 38°03′54″ сх. д. / 47.111911° пн. ш. 38.064971° сх. д. |
Країни: | Україна |
Прирічкові країни: | Україна * Донецька область |
Регіон | Донецька область |
Довжина | 91 км |
Площа басейну: | 1 250 км² |
Притоки: | Гірка (річка) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Грузьки́й Яла́нчик, Грузький Єланчик — річка в Україні, впадає до Азовського моря. Довжина 91 км. Площа водозбірного басейну 1 250 км². Похил 1,3 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 2,5 км. Заплава двобічна, шириною до м. Річище слабкозвивисте, шириною до 10 м, глибиною 1,5 м, на окремих ділянках розчищене. Стік зарегульований ставками. Використовується на зрошення.
Бере початок за с. Культура, до Азовського моря впадає у Новоазовську. Тече територією Старобешівського, Бойківського, Новоазовського районів Донецької області.
На лівому березі річки розташований один із чотирьох відділів Українського державного степового заповідника Хомутовський степ.
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 158
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |