Перейти до вмісту

Грунь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Грунь (від рум. gruiu — «пагорб» < лат. grunium — «свиняче рило»)[1] — діалектна назва вершини гори[2].

Села:

Річки:

Села:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  2. Грунь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.