Перейти до вмісту

Грінберг Ісаак Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ісаак Павлович Грінберг
Исаак Павлович Гринберг
 Редагувати інформацію у Вікіданих Фотографія Ісаака Павловича
Народився9 червня 1937(1937-06-09) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кишинів, Румунське королівство
Помер25 листопада 2017(2017-11-25) Редагувати інформацію у Вікіданих (80 років)
Ульяновськ, Росія
Місце проживанняКишинів, Житомир, Ульяновськ.
КраїнаСРСР СРСР→Росія Росія
Діяльністьнауковець
Alma materУльяновський державний технічний університет
ГалузьУчений- електротехнік, винахідник, підприємець та громадський діяч.
ЗакладМашинно-тракторної станції (МТС)
Науковий ступіньДоктор технічних наук, лауреат Державної премії СРСР (1983).
Відомий завдяки:учений- електротехнік, винахідник, підприємець та громадський діяч.
НагородиЗаслужений винахідник Української РСР

Ісаак Павлович Грінберг (9 квітня або 9 червня[1] 1937, Кишинів, Бессарабія, Румунське королівство — 25 листопада 2017, Ульяновськ, Росія) — радянський і російський учений- електротехнік, винахідник, підприємець та громадський діяч. Доктор технічних наук, лауреат Державної премії СРСР (1983)[2], заслужений винахідник Української РСР[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Кишиніві (на той час у складі анексованої Румунією Бесарабії). 13 червня 1941 року був разом із сім'єю висланий на спецпоселення до Середньої Азії (батько був ув'язнений до 1957 року). У 1951—1955 роках одночасно з навчанням працював лаборантом у синжерейській середній школі № 1 (Молдавська РСР). Закінчив фабрично-заводські курси і в 1955—1957 роках працював трактористом на Машинно-тракторної станції (МТС). Після служби в Радянській Армії (1957—1960) був демобілізований за інвалідністю і в 1960 році оселився в Житомирі, де закінчив заочне відділення Житомирський державний технологічний університет місцевого політехнічного інституту (1965)[4]. У 1960—1988 роках працював у житомирському виробничому об'єднанні «Електровимірювач» — спочатку підсобним робітником, слюсарем-збирачем, контролером, потім інженером, завідувачем лабораторії; згодом став генеральним конструктором, начальником спеціалізованого конструкторського бюро (СКТБ) та заступником генерального директора об'єднання з наукової роботи.

У січні 1988 року був переведений до Ульяновська для організації центру мікроелектроніки (УЦМ), у 1989 році призначений заступником генерального директора з наукової роботи Ульянівського центру застосування мікроелектроніки та автоматизації в машинобудуванні. Професор Ульяновського політехнічного інституту[5].

Зайнявшись підприємницькою діяльністю, відкрив в Ульяновську «Баскін-Роббінс» та магазин «Ів Роше», пізніше піцерію «Сицилія» та дитячий магазин «Іграшкова країна»[6]. Заснував громадський рух «Ульянівці». Під його керівництвом на його підприємствах в Ульяновську було налагоджено серійне виробництво газосигналізаторів для роботи у вибухонебезпечних середовищах та серії датчиків пожежної безпеки. Автор і співавтор винаходів в галузі електротехніки, головним чином вимірювальних приладів і датчиків[7][8][9][10][11]. Нагороджений медалями «За доблесну працю» (1970), «Ветеран праці» (1984), знаком «Відмінник приладобудування СРСР» (1985). Лауреат премії ЦК ЛКСМУ імені М. Островського[4].

Помер у ніч на 25 листопада 2017 року після тяжкої та швидкоплинної хвороби.

У лютому 2018 року в Ульяновську засновано губернаторську стипендію «Імені Ісаака Павловича Грінберга»

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор монографій «Вимірювальні підсилювачі, що самоналаштовуються з пробним сигналом» (М.: Енергія, 1978), «Вимірники індукції змінних магнітних полів» (Київ: Техніка, 1982), «Гальваномагнітні перетворювачі у вимірювальній техніці» (з співаком.: Вища школа, 1984).

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений, п'ятеро дітей. Брат — молдавський вчений у галузі тютюновництва, кандидат сільськогосподарських наук (1977) Йосип Павлович Грінберг (1931—2009)[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ -timoshenko-i-sudilsya-s-shamanovyim/ Інтерв'ю з Ісааком Грінбергом. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  2. ↑ Інформація до засідання Комісії при Губернаторі Ульянівської області з нагород Ульяновської області. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  3. ↑ дисертації кандидата технічних наук (Бакланов Сергій Борисович, Ульяновський політехнічний інститут)] Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) "Напівпровідникові комутуючі пристрої на основі елементів з негативним диференціальним опором, лабораторії заслужений винахідник УРСР І. П. Грінберг.
  4. ↑ а б Житомирский государственный технологический университет[недоступне посилання з Апрель 2019]
  5. ↑ Пішов з життя професор УлГТУ Ісаак Павлович Грінберг. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 28 листопада 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  6. ↑ /razdel4.php?id_r4=2357&id_r3=71&simb=%C3&page=2 Грінберг Ісаак Павлович. [https:// web.archive.org/web/20171201040713/http://www.llr.ru/razdel4.php?id_r4=2357&id_r3=71&simb=%C3&page=2 Архів] оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  7. ↑ . 27 листопада 2017 http://www.findpatent.ru/byauthors/410115/. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  8. ↑ База патентів СРСР. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  9. ↑ Іноземні патенти
  10. ↑ inger.com/article/10.1007/BF00815718 I. P. Grinberg. Ефект з basic-channel фази distortions and of automatic frequency control instability on precision of self-tuning oscilators with test signal (Measurement Techniques, 1973). Архів оригіналу за 2017- 12-01. Процитовано 29 листопада 2017.
  11. ↑ I. P. Grinberg, S. G. Taranov. Основні принципи інструментарій з автоматичним gain calibration (Measurement Techniques, 1971). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  12. ↑ Тема дисертації: «Дослідження та розробка технології хімічного вершкування та пасинкування тютюну в Молдавії».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грінберг_Ісаак_Павлович&oldid=43525477