Перейти до вмісту

Грін Пилип

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грін Пилип
Ім'я при народженніСамофал Пилип Гордійович
Народився27 листопада 1922(1922-11-27)
Полтавщина
Помер2 травня 1994(1994-05-02) (71 рік)
Канберра, Австралія
ПохованняЦвинтар Ґунґалін[en][1]
Діяльністьписьменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти3

Пилип Грін (англ. Philip Green, при народженні Самофал Пилип Гордійович[2], нар. 27 листопада 1922[3]пом. 2 травня 1994,[4] Канберра, Австралія) ― український письменник, громадський діяч, журналіст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1922 р. на Полтавщині, закінчив учительський інститут, здобув фах інженера-будівельника в Україні. Під час Другої світової війни працював перекладачем у комендатурі, потім вояком Української дивізії «Галичина». Після війни перебував у таборі полонених у м. Ріміні (Італія). Після втечі з табору виїхав до Австрії.[3] У 1950 р. прибув до Австралії, працював інженером у різних будівельних фірмах, викладав у вищому навчальному закладі у Канберрі. Був архітектором-консультантом головного інженера Австралійської військової академії.

В Австралії він був другим з черги редактором газети «Українець в Австралії», редактором журналів «Леґіонер» та «Громада», був автором одного з перших дописів про Філонілу Габелко (при народженні — Карюк).[2]

Пилип Грін очолював Українську громаду у Канберрі, був членом Товариства «Полтава», став автором книг — «У блудному колі», «Бібліографія моєї журналістики», автором віршів, оповідань, нарисів, гуморесок, рецензій.

Мав 3 дітей — Воллі, Бориса та Пітера.[4]

Помер 2 травня 1994 р. у Канберрі (Австралія).

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Автор віршів, оповідань, нарисів, гуморесок, рецензій.

Окремі публікації:
  • Грін П. Щастя усміхнулося. Оповідання // Рідні голоси з далекого континенту: Твори сучасних українських письменників Австралії / Упоряд. та передм. А. Г. Михайленка. ― К.: Веселка, 1993. ― С. 119-121.

Література

[ред. | ред. код]
  • Маркусь В. Грін Пилип // Енциклопедія української діаспори: У 7 т. ― Київ ― Нью-Йорк ― Чикаго ― Мельбурн, 1995. ― Т. 4. ― С. 64.
  • Радіон С. Слово про мого приятеля: Пилип Грін ― архітектор, громадський діяч, журналіст // Альманах українського часопису „Вільна думка” та Фундації українознавчих студій в Австралії. ― Сідней, 1994. ― С. 903.
  • Ротач П. І слово, і доля, і пам’ять: Статті, дослідження, спогади. ― Полтава: Верстка, 2000. ― 442 с.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. ― Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. ― 516 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Philip Green (unknown-1994) - Find a Grave... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 24 лютого 2025.
  2. а б Сумний липень для родин Габелків й Карюків й усього українського вільного світу. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 27 грудня 2022. Процитовано 24 лютого 2025.
  3. а б Пустовіт, Т. П. (2007). Ґрін Пилип Гордійович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 24 лютого 2025.
  4. а б The Canberra Times (ACT : 1926 - 1995) - 4 трав. 1994 - p34. Trove (англ.). Процитовано 24 лютого 2025.