Гуанакасте (провінція)
| Провінція Гуанакасте | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
Provincia de Guanacaste | |||||
| |||||
| |||||
| Столиця | Ліберія | ||||
| Країна |  Коста-Рика
| ||||
| Країна | Коста-Рика | ||||
| |||||
| Підрозділи | 11 кантонів 47 округ | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 326 953 (2000) (7) | ||||
| - густота | 32,24/км (7) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 10 141 км² | ||||
| - широта | 10º26' пн.ш. | ||||
| - довгота | 85º24' зх.д. | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 63 м | ||||
| - мінімальна | 63 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−6 | ||||
| Код ISO 3166-2 | CR-G | ||||
| |||||
| Розташування провінції Пунтаренас на мапі Коста-Рики | |||||
| |||||
| |||||
| |||||
Гуанакасте (ісп. Guanacaste) — одна з 7 провінцій Коста-Рики.
Знаходиться в північно-західній частині країни вздовж узбережжя Тихого океану і його заток — Нікоя, Папагайо і Санта-Елена. Значна частина знаходиться на півострові Нікоя. Межує з провінціями Алахуела на сході, Пунтаренас на південному сході і державою Нікарагуа на півночі. Адміністративний центр — місто Ліберія (Коста-Рика). У Ліберії знаходиться другий міжнародний аеропорт Коста-Рики — Аеропорт Даніель Одубер. Інші важливі міста — Каньяс, Нікоя, Філадельфія. Є найбільш малонаселеною провінцією Коста-Рики. Чисельність населення — 326 953 чол. (2011). Займає друге місце за площею — 10 141 км².
У провінції знаходиться кілька національних парків: національний парк Пало-Верде, національний парк Барра-Онда, національний парк Санта-Роса, Гуанакасте, національний парк Вулкан Рінкон-де-ла-Велья, національний парк Вулкан Теноріо, Лас-Баулас, національний парк Дірія.
Своє найменування провінція отримала від назви дерева Гуанакасте (ентеролобіум круглоплідний), яке росте повсюдно і є одним з національних символів Коста-Рики.
У гирлі річки Діквіс, в 1930 роках були знайдені доісторичні кам'яні кулі (петросфери) — археологічні пам'ятники доколумбових цивілізацій[1].
За версією історика Ов'єдо-і-Вальдеса, затока і півострів Нікоя європейцями були відкриті в 1518 році експедицією Гаспара Еспіноси[2]. Будучи в складі Іспанської імперії, в 1814 році провінція Ґуанакасте е разом з півостровом добровільно відокремилася від Нікарагуа і приєдналася до Коста-Рики. 25 липня 1825 року приєднання було підтверджено на місцевому референдумі. Цей день став одним з національних свят[3].
Провінція розділена на 11 кантонів:
Південна частина півострова Нікоя і однойменної затоки в даний час (2010) знаходиться під юрисдикцією провінції Пунтаренас, однак суперечки про його приналежність ще тривають.
Основа економіки — тваринництво, проте розведення великої рогатої худоби поступово зменшується у зв'язку з міжнародним зниженням цін на яловичину. У сільському господарстві особливе значення надається вирощуванню рису, бавовни, цукрової тростини, кукурудзи, сорго, квасолі, овочів, кави і фруктів. Останнім часом активно розвивається екотуризм.
-
На узбережжі -
Дерево Ґуанакасте
- ↑ Brian Haughton. Hidden History: Lost Civilizations, Secret Knowledge, and Ancient Mysteries . Career Press, 2007. ISBN 1-56414-897-1. Pages 120—124.
- ↑ Відкриття іспанцями Південного моря, Флориди, Юкатану, і берегів Мексиканської затоки. Архів оригіналу за 15 лютого 2011. Процитовано 19 лютого 2016.
- ↑ День приєднання Гуанакасте. Архів оригіналу за 21 листопада 2011. Процитовано 19 лютого 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Коста-Рики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |