Губська Тетяна Миколаївна
| Губська Тетяна Миколаївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 22 серпня 1958 (66 років) Миколаїв, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Національність | українка |
| Alma mater | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
| Галузь | некрополістика, археологія, краєзнавство |
| Заклад | Миколаївський обласний краєзнавчий музей |
| Відома завдяки: | дослідження Миколаївського некрополя |
| Нагороди |  |
| Особ. сторінка | gubskaya.org.ua |
Губська Тетяна Миколаївна (нар. 22 серпня 1958, Миколаїв, Українська РСР, СРСР) — українська некрополістка, історикиня, науковиця, авторка, спеціалістка в області церковного краєзнавства і дослідниця Миколаївського некрополя.
Народился 22 серпня 1958 року в Миколаєві. Після закінчення середньої школи № 12 працювала секретарем.
З січня 1977 року працює в Миколаївському обласному краєзнавчому музеї. В різний час працювала доглядачем залів, реставратором і екскурсоводом.
У 1985 році закінчила історичний факультет Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, куди вступила у 1979 році[1].
Брала участь в археологічних дослідженнях давніх поселень, серед яких трипільські експедиції Академії наук України в Черкаській області, дослідження пам'яток в Херсонській області, запорізькі кургани і дослідження Матвіївки пізньої бронзової доби.
З 1990 року почала дослідження історії церковного духовенства Херсонської губернії[2].
У 1994—1995 роках учасниця комплексної експедиції з опису пам'ятників на старому міському цвинтарі. Тоді ж почала збирати матеріали про Миколаївський некрополь.
У 2006 році випустила свою першу книгу «Военное духовенство и священники города Николаева», де наводила портрети персоналій церковного кліра, що зробили великий внесок в духовне життя населення півдня України[3][4]. В 2010 році в Центральній бібліотеці імені Марка Кропивницького відбулася презентація найбільш знакової на думку Губської книга — «Город мраморных ангелов»[5], в якій описана історія Миколаївського некрополя — від перших поховань початку XIX століття до нашого часу. В книзі наведено імена понад 800 персоналій, короткі біографічні відомості та ілюстрації зберігшихся пам'ятників[6].
В січні 2012 року стала претедентом кафедри музеєведення Українського товариства охорони пам'яток історії і культури при Національній академії наук України. Тієї ж зими збирала підписи для звернення до Миколаївської міської ради щодо захисту Миколаївського некрополя і надання йому охоронного статусу[7].
У 2014 році за великий внесок у справу співпраці міст півдня України, милосердя та гуманізм стала переможицею одеського гуманітарного проєкту «Золотий фонд Одеси — жінки» в спеціальній номінації «Крило янгола»[8][9]. В тому ж році ініціювала створення музея на території Миколаївського некрополя[10][11].
В червні 2023 року шляхом рейтингового голосування депутатів Миколаївської міської ради увійшла до складу топонімічної комісії, що займатиметься перейменуванням[12].
Авторка картотеки персоналій священнослужителів Херсонської губернії[2], яка налічує близько 4 000 осіб[1].
Авторка 140 наукових публікацій[9][13], зокрема в Енциклопедії сучасної України[14][15], і книг, серед яких:
- Военное духовенство и священники города Николаева (2006);
- Город мраморных ангелов (2010);
- Апостол Севера и Юга, митрополит Кировоградский и Николаевский Нестор (2011);
- Соль земли. Священнослужители и храмы Николаевщины (2013);
- Николаевский некрополь: страницы истории (2015);
- Честью и кровью венчанные. Николаев. Первая мировая (у співавторстві з В. А. Пархоменко, 2016);
- Потомкам славных фамилий (2021).
- Переможиця всеукраїнського конкурсу «Українська мадонна» (2007);
- Переможиця ІХ всеукраїнського конкурсу журналістів (2007);
- Почесний працівник туризму України (2007);
- Городянин року в номінації «Культура» (2011);
- Почесна відзнака управління з питань культури та хорони культурної спадщини Миколаївської міської ради «Зірка культури» (2017).
- Е. В. Сергеева (2017). Человек года. Горожанин года (1996—2016) общегородская программа: биобиблиографический справочник (російською). Николаев: Центральная городская библиотека имени М. Л. Кропивницкого ЦБС для взрослых.
- С. М. Сухопаров (2013). Элита Николаевской области. 2011—2012 гг. — Энциклопедический биографический словарь-справочний в 4-х томах (російською). — Том 1. Николаев: Издательский дом «СЛАЖ».
- Христова, Н. Город мраморных ангелов: интервью с старшим научным сотрудником Николаевского областного краеведческого музея, специалиста в области церковного краеведения // Вечерний Николаев. — 2011. — 10 марта. — с. 5.
- Державний бібліографічний покажчик України (№ 24, грудень 2011). Національна бібліографія. Київ: Книжкова палата України імені Івана Федрова.
- ↑ а б Сергеева, Е. В. (2015). Человек года. Горожанин года (1996—2014) (рос.). Николаев: Илион. с. 66.
- ↑ а б Христова, Н. (11 січня 2007). Кто имел житие благозаконное и кончину непостыдную. Вечерний Николаев (рос.). № 3.
- ↑ Гаврилов, Сергей (22 грудня 2009). Город ангелов. Наш город Николаев (рос.). № 50. с. 9.
- ↑ Сайковский, А. (27 січня 2022). Хранитель старинной мозаики. Вечерний Николаев (рос.). № 7. с. 5.
- ↑ Хранительница истории Татьяна Губская. Вестник Прибужья (рос.). № 4. 27 січня 2022. с. 1.
- ↑ Христова, Н. (10 березня 2011). Город мраморных ангелов. Вечерний Николаев (рос.). № 26. с. 5.
- ↑ Пока в Николаеве горвласть тянет со статусом некрополя, там разрывают могилы и грузовиками вывозятся оградки (рос.). Преступности.НЕТ. 7 січня 2012.
- ↑ Золотые женщины Одессы. Одесские известия (рос.). № 9. 30 січня 2014.
- ↑ а б Александрова, И. (6 лютого 2014). «Крыло ангела» Татьяны Губской. Южная правда (рос.). № 14. с. 1.
- ↑ Середа, Катерина (20 серпня 2014). На территории некрополя в Николаеве создадут музей (рос.). НикВести. Процитовано 5 грудня 2023.
- ↑ Христова, Наталья (18 серпня 2014). Скоро на старом некрополе будет небольшой музей (рос.). Вечерний Николаев. Архів оригіналу за 25 серпня 2014.
- ↑ Козубовська, Олена (29 червня 2023). В Николаеве избрали 11 кандидатов в состав комиссии по переименованию (рос.). НикВести. Процитовано 5 грудня 2023.
- ↑ Христова, Н. (2019). Николаевские мадонны (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 218. ISBN 978-617-576-106-9.
- ↑ Губська, Т. М. (1 лютого 2018). Миколаївський некрополь. Т. 20. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ На страницах энциклопедии. Вестник Прибужья (рос.). № 13. 1 квітня 2021. с. 1.
