Гуго Брох

Гуго Брох
Гуго Брох
Народився	6 січня 1922 (103 роки) ; Ляйхлінґен, Райніш-Бергішер, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія
Країна	Німеччина
Діяльність	льотчик
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	лейтенант[d]
Нагороди	Нарукавна стрічка «Курляндія»
	Золотий німецький хрест
Нагрудний знак пілота	Почесний Кубок Люфтваффе
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Гуго Брох (нім. Hugo Broch; 6 січня 1922, Ляйхлінген) — німецький льотчик-ас, лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Після закінчення льотної підготовки 6 січня 1943 року прибув в 6-ту ескадрилью 54-ї винищувальної ескадри. 13 березня отримав першу підтверджену перемогу — Іл-2. 12 серпня збив Як-7 і ЛаГГ-3, досягши 10 перемог. 28 серпня отримав 20-ту перемогу. 15 вересня у трьох вильотах збив 2 Ла-5 і Як-9, досягши 30 перемог. 2 листопада досяг 40 перемог, збивши Іл-2 і 2 Як-9. В січні-червні 1944 року — льотний інструктор запасної винищувальної групи «Схід». На початку серпня повернувся в свою ескадрилью. 17 серпня здобув 45-ту, 30 серпня — 50-ту перемогу. 16 вересня в одному вильоті збив 2 Пе-2 і Ла-5. 10 жовтня збив ще 1 Пе-2 і таким чином досяг 60 перемог. В листопаді був переведений у 8-му ескадрилью. До кінця року збив ще 5 літаків. Всього за час бойових дій здійснив 324 бойові вильоти і збив 81 радянський літак, включаючи 18 Іл-2. 8 травня 1945 року взятий в полон. Через 80 днів звільнений. Після звільнення до виходу на пенсію працював у фірмі Agfa AG в Леверкузені.

Брох активно роздає автографи і пам'ятні речі. 28 червня 2017 року здійснив свою давню мрію — політ на британському винищувачі «Спітфайр». Після польоту Брох заявив, що його нова мрія — політ на Місяць.^[1]

Оцінка сучасників

Після польоту на «Спітфайрі» Брох зустрівся з британським ветераном Стюартом Беллом. Після зустрічі Белл сказав: «Він непоганий хлопець. Він захищав свою країну, я свою — це чесно.»^[1]

Звання

Єфрейтор (1 листопада 1940)
Унтерофіцер (1 липня 1943)
Фельдфебель (1 листопада 1944)
Лейтенант (1 січня 1945)

Нагороди

Нагрудний знак пілота (28 листопада 1941)
Авіаційна планка винищувача в золоті із застібкою «300»
- в бронзі (26 березня 1943)
- в сріблі (10 червня 1943)
- в золоті (23 серпня 1943)
Залізний хрест
- 2-го класу (7 квітня 1943)
- 1-го класу (11 серпня 1943)
Почесний Кубок Люфтваффе (27 жовтня 1943)
Німецький хрест в золоті (26 листопада 1943) — за 44 перемоги.
Лицарський хрест Залізного хреста (12 березня 1945) — за 79 перемог.
Нарукавна стрічка «Курляндія» (20 квітня 1945)

Література

Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007

Примітки

↑ ^а ^б Хуго Брох снова в небе. warspot.ru (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2022.

[:0-1] а ^б Хуго Брох снова в небе. warspot.ru (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2022.

[1]