Перейти до вмісту

Гудіашвілі Ладо Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гудіашвілі Ладо Давидович
груз. ვლადიმერ დავითის ძე გუდიაშვილი Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження18 (30) березня 1896[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тифліс, Російська імперія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть20 липня 1980(1980-07-20)[1][2][…] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМтацмінда Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьгрузини[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, рисувальник Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокавангардизм і реалізм Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникТбіліська академія мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленBlue Hornsd (1918)[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональна галерея Вірменії Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Автограф
Сайтart.gov.ge Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Гудіашвілі Ладо Давидович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гудіашвілі Ладо (Володимир) Давидович (1896, Тифліс — 1980, Тбілісі) — народний художник СРСР. Герой Соціалістичної праці, лауреат республіканської премії імені Шота Руставелі. Професор Тбіліської Академії мистецтв (1926—1932)[9].

Життєпис

[ред. | ред. код]

1910—1914 навчання у Тифліська школа живопису і архітектури у Я. І. Ніколадзе та О. І. Шмерлінга.

1914 — отримав звання художника-педагога за серію рисунків (туш) до збірника приповідок «Мудрість вимпелу» Сулхана Саба-Орбеліані..

1916 — член Товариства грузинських художникі

Мистецький спадок

[ред. | ред. код]

Картини: «Злочинна сім'я». 1929; «Знедолені», 1930). «Феромарганцевий завод у Зестафоні» (1934), «Перша бригада казбекського андезиту» (1937); на історичні теми та за мотивами народних казок і легенд: «Пригоди бериків» (1928), «Танок-вихор» (1937), «Прогулянка Серафіти» (1940)[10].

Портрети: «Н. Піросманішвілі» (1928), «Т. Ціцішвілі» (1940), «Дочка художника» (1953), «Елісо» (1963). У 1960-ті роки Гудіашвілі написав тематичні картини «Весна», «Колгоспні дівчата», «Збирання чаю».

«Весна», «Колгоспні дівчата», «Збирання чаю» (1960).

Художнє оформлення книг видавництва Грузії: «Чарівні казки» (1960), «Мудрість Балавара» (1962)

Оформляв вистави в Театрах ім. Шота Руставелі, ім. К. Марджанішвілі, опери та балету ім. 3. Паліашвілі. Оформив також декілька кінофільмів.

Виставки: в НДР (1969), у Тбілісі (1926, 1957, 1964, 1965, 1970), у Москві (1958), в Батумі (1973), а також у Парижі (1922, 1923, 1924, 1925, 1935).

Помер у Тбілісі, похований у пантеоні на горі Мтацмінда.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118746642 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Vladimir (Lado) Davydovich Gudiashvili
  3. ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
  4. ↑ Гудиашвили Ладо Давидович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Sokolov M. N. Gudiashvili, Lado // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T035376
  6. ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  7. ↑ https://art.gov.ge/en/portfolio/gudiashvili-lado/
  8. ↑ http://www.nplg.gov.ge/bios/en/00001566/
  9. ↑ Екатерина. Биография - Гудиашвили Ладо (Владимир) Давидович - Музей Арт-Рисунок. www.art-drawing.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
  10. ↑ Грузинский художник Ладо Гудиашвили. Страницы жизни и творчества | Статьи | Главная | . www.relga.ru. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 31 травня 2017.


Грузія Це незавершена стаття про особу Грузії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гудіашвілі_Ладо_Давидович