Гуйва (річка)

Гуйва
Гуйва
	Міст через Гуйву в районі Житомира, смт Гуйва
49°43′13″ пн. ш. 28°47′58″ сх. д. / 49.7203° пн. ш. 28.7994° сх. д.
Витік	на захід від м. Козятина
• координати	49°43′13″ пн. ш. 28°47′58″ сх. д. / 49.7203° пн. ш. 28.7994° сх. д.
Гирло	Тетерів
• координати	50°13′54″ пн. ш. 28°36′38″ сх. д. / 50.2316° пн. ш. 28.6105° сх. д.
Басейн	басейн Тетерева
Країни:	Україна; Вінницька область; Житомирська область
Регіон	Вінницька область; Житомирська область
Довжина	97 км
Площа басейну:	1 505 км²
Притоки:	Закіянка, Гульва, Лебединець, Безіменна, Безіменна, Безіменна (праві); Сингаївка, Пустоха, Боярка, Коденка (ліві)
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гуйва.

Гу́йва — річка в Україні, у межах Козятинського району Вінницької області та Бердичівського , Андрушівського і Житомирського районів Житомирської області. Права притока Тетерева (басейн Дніпра).

Довжина Гуйви 97 км. Площа басейну 1 505 км². Похил річки 0,9 м/км. Річкова долина на значному протязі V-подібна, завширшки до 2 км. Заплава у верхів'ї заболочена. Річище звивисте, завширшки до 20 м, завглибшки пересічно 1,2 м. Стік зарегульовано ставками. Споруджено Андрушівське водосховище. Використовується на технічне водопостачання, зрошення, рибництво.

Бере початок у селі Садки^[1]. Тече спочатку на північний схід, у середній течії на північ, у нижній течії (від м. Андрушівки) — на північний захід. Впадає до Тетерева навпроти південно-західної околиці Житомира/

Морфологічні параметри русла та характерні параметри витрат

Витрати води річки протягом 2016 року у с. Городківка змінювалися від 0,017 м³/с до 1,59 м³/с. При цьому, ширина річки змінювалася від 3,8 до 12,4 м; рівень води над нулем графіка – від 58 до 130 см, поперечний переріз (площа водотоку) – від 0,45 до 8,97 м²; середня глибина водотоку – 0,12-0,72 м; максимальна глибина – 0,17-0,92 м. Середня висота водозбору річки у Городківці – 250 м над рівнем моря, у Пісках – 240 м.

Середньорічні витрати води річки в Городківці (площа водозбору 312 км²) за період 1940-2016 рр. змінювалася від 0,36 (1951 р.) до 1,95 м³/с (1982 р.) і в середньому становили 0,6 м³/с. У Пісках (площа водозбору 1150 км²) показники річних витрат води значно виші й за 1937-1977 рр. змінювалися від 1,1 (1954 р.) до 6,57 (1940 р.) при середній річній витраті 2,94 м³/с.

Річний об'єм стоку річки Гуйва у Городківці змінювався від 11,4 млн. м³ (1951 р.) до 61,5 млн. м³ (1982 р.) при середньому багаторічному 19,65 млн. м³; у Пісках відповідно від 34,68 млн. м³ (1954 р.) до 207,2 млн. м³ (1940 р.) при середньому багаторічному 92,87 млн. м³.

Середній річний модуль стоку води з верхньої площі басейну Гуйви у Городківці змінювався від 1,15 л/с км² (1951 р.) до 6,25 л/с км² (1982 р.) при середньому багаторічному 3,06 л/с км². У Пісках ці параметри нижчі й відповідно становили: 0,76 л/с км² (1954 р.), 5,21 л/с км² (1970 р.), 2,22 л/с км². Шар стоку води за рік у Городківці змінювався від 36 мм (1951 р.) до 197 мм (1982 р.) при середньому багаторічному 96,5 мм; у Пісках відповідно: 24 мм (1854 р.), 142 мм (1940 р.), 67,4 мм.

Стік Гуйви за фазами водного режиму для Городківки за 1939-1976 рр. має наступний розподіл: зимова межень 22,4 % стоку, весняна повінь - 50,3 %, літня межень – 13,0 %, осінь – 14,2 % при середній річній витраті – 0,68 м³/с. За період 1977-2010 рр. стік у цьому пункті відповідно розподіляється: 23,0 %, 40,0 %, 20,3 % та 16,6 % при зростанні середньої річної витрати до 0,92 м³/с. Після повного врегулювання стоку зменшилася частка стоку у весняну повінь з 52-55 % до 40% та зросли витрати у літню межень з 13 до 20 % і восени з 14 до 16 %.

Водний стік Гуйви за фазами водного режиму для Пісків за 1937-1976 рр. є таким: за період зимової межені 22,2 % стоку, весняної повені - 54,9 %, літної межені – 11,7 %, осені – 12,1 % при середній річній витраті 2,94 м³/с.

Найбільший середньорічний змив ґрунтів з території басейну спостерігається в травні (220 г/с), червні (140 г/с), липні (50 г/с), найменший – у жовтні (0,4 г/с). За роки досліджень максимальний змив ґрунтів в басейні Гуйви складав 820 г/с.

Середня мутність води річки Гуйва змінювалася від 0,94 г/м³ до 42 г/м³, максимальна – до 300 г/м³. Мутність води різко зростає при проходженні дощових паводків. Найменша мутність води спостерігається зимою та в період літньої межені.

Забір і використання води в басейні Гуйви з 1999 по 2015 рр. змінювалося від 2,965 млн. м³ на рік у 2000 р. до 12,35 млн. м³ у 2009 р. В окремі роки загальний водозабір становив: 1999 р. – 4,465 млн. м³; 2001 – 4,533 млн. м³; 2004 – 3,698 млн. м³; 2005 – 3,059 млн. м³; 2006 – 5,588 млн. м³; 2008 – 6,482 млн. м³; 2012 – 11,87 млн. м³; 2014 – 11,94 млн. м³; 2015 р. – 4,464 млн. м³ . 65-33 % забраної води використовували у комунальному господарстві, до 40 % - у промисловості, 10-23 % - у сільському господарстві, частково – у риборозведенні.

Основні підприємства забруднювачі води басейну Гуйви: БУ № 3 Житомирської КЕЧ району, смт Озерне; військова частина В/ч А-2038 смт Озерне; ДП „Коростишівський спирткомбінат”, дільниця № . Андрушівка. Щороку у басейн Гуйви скидалося від 1,339 (2000 р.) до 10, 14 (2011) млн. м³ зворотних вод.

Сольовий склад та мінералізація води

Мінералізація води у річці Гуйва (м. Житомир) змінювалась від 279,8 мг/дм³ (28.03.2010 р.) до 780,7 мг/дм³ (10.02.1971 р.) при усередненому значенні 497,75 мг/дм³ (табл. 1).

Таблиця 1. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості хімічного складу природної води річки Гуйва

Показники	Середнє значення	Станд. похибка	Станд. відхил.	Мінім. значення	Макс. значення	Рівень надійності (95%)
р. Гуйва – м. Житомир, 134 аналізи води
НСО₃^-, мг/дм³	282,62	4,83	55,93	168,00	430,00	9,55
Cl,^- мг/дм³	43,17	1,26	14,64	6,70	87,60	2,50
SO₄^2-, мг/дм³	41,88	1,76	20,43	7,30	130,50	4,49
СО₃^2-, мг/дм³	0,51	0,17	1,86	0	15,00	0,34
Ca²⁺, мг/дм³	76,56	1,17	13,51	46,90	112,00	2,31
Mg²⁺, мг/дм³	19,57	0,67	7,85	3,60	44,50	1,34
Na⁺, мг/дм³	30,66	1,15	13,37	3,20	91,80	2,26
K⁺, мг/дм³	4,76	0,22	1,94	2,30	12,00	0,44
М., мг/дм³	497,75	8,75	101,35	279,80	782,20	17,31
рН, од.	7,59	0,05	0,57	6,40	8,70	0,10
Відсотковий уміст інгредієнтів
СО₃^2-, %-екв	0,22	0,08	0,91	0	8,30	0,15
НСО₃^-, %-екв	69,14	0,51	5,88	52,11	90,78	1,00
Cl,^- , %-екв	18,00	0,42	4,82	5,11	29,94	0,82
SO₄^2-, %-екв	12,64	0,38	4,45	3,23	27,50	0,76
Ca²⁺, %-екв	57,51	0,57	6,64	42,15	73,49	1,13
Mg²⁺, %-екв	23,55	0,53	6,17	4,06	39,90	1,05
Na⁺, %-екв	17,87	0,52	6,03	3,46	43,65	1,03
K⁺, %-екв	1,06	0,08	1,02	0	4,87	0,17

Концентрація переважаючого гідрокарбонату змінювалася від 168,0 мг/дм³ (28.03.2010 р.) до 430 мг/дм³ (17.11.1997 р.) при середньому значенні 282,6 мг/дм³, що складає 69,1 % від суми аніонів (табл. 1).

Уміст переважаючого катіону кальцію змінювався від 46,9 мг/дм³ (28.03.2010 р.) до 112,0 (10.11.1969 р.) при середньому 76,56 мг/дм³, що складає в середньому 57,51 % від суми катіонів (табл. 1).

Концентрація сульфатів у воді Гуйви змінювалася від 7,3 мг/дм³ (19.07.1946 р.) до 130,0 мг/дм³ (10.02.1971 р.), при середньоарифметичному значенні – 41,88 мг/дм³ (1 категорія якості).

Амплітуда коливання концентрації хлору у воді річки змінювалась від 6,7 мг/дм³ (19.07.1946 р.) до 87,6 мг/дм³ (31.05.1977 р.) при середньоарифметичному значенні – 43,17 мг/дм³ (табл. 1). Середнє значення відповідає 3 категорії якості води за сольовим складом. У жодній із проаналізованих проб води не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення за хлоридами (300 мг/дм³).

Уміст магнію у воді річки змінювався від 3,6 мг/дм³ (18.08.1970 р.) до 44,5 мг/дм³ (10.02.1971 р.) при середньоарифметичному значенні 19,57 мг/дм³ (табл. 1). Зафіксовано 5 значень (з 134) концентрації магнію вищих за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (40 мг/дм³), що складає лише 3,6 % від усієї вибірки.

Уміст натрію у воді Гуйви змінювався від 3,2 мг/дм³ (19.07.1946р.) до 71,8 мг/дм³ (19.12.1977 р.) при середньому значенні – 30,66 мг/дм³ (табл. 1). У жодній з проаналізованих проб води уміст натрію не перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм³). Слід зазначити, що до 1997 р. у воді Гуйви натрій визначали спільно з калієм.

Калій у воді Гуйви почали визначати окремо від натрію з 1974 р. Його концентрація у вибірці з 79 значень змінювалася від 2,3 мг/дм³ (12.02.1974 р.) до 12,0 мг/дм³ (8.09.2015 р.) при середньому значенні 4,76 мг/дм³.

Узагальнені результати зміни середньоарифметичної мінералізації й концентрації головних іонів у воді Гуйви за окремі коротші періоди досліджень приведено у табл. 2. Аналіз даних свідчить про стабільність загальної мінералізації протягом 1967-2015 рр. Проте в 1946-1948 рр. вона була значно нижчою. Значення у окремі відрізки часу змінювалися від 331,08 мг/дм³ за 1946-1948 рр. до 517,68 мг/дм³ за 2011-2015 рр. Різниця між найбільшою та найменшою мінералізацією за ці періоди досліджень становила 186,6 мг/дм³ або 56,36 % і може бути охарактеризована як дуже значна.

Таблиця 2. Середньоарифметичний уміст головних іонів і мінералізації води р. Гуйва – м. Житомир за різні більш короткі періоди спостережень, мг/дм³

Інгредієнти	1946- 1948	1967- 1970	1971- 1977	1997- 2000	2001- 2010	2011- 2015
СО₃^-	-	0	0,94	0,78	0,13	0,33
НСОз^-	220,87	288,09	279,72	299,14	276,77	284,58
SO₄^2-	16,13	43,18	42,94	38,67	41,35	47,26
СІ^-	13,80	39,59	46,18	40,96	42,99	49,36
Са²⁺	61,50	83,10	76,26	74,03	76,04	76,19
Mg²⁺	12,47	12,88	19,15	25,22	19,90	22,36
Na⁺ + K⁺	6,27	37,80	35,37	25,48	26,46	31,33
К⁺	-		-	3,93	4,61	5,98
Заг. мін.	331,03	505,08	500,48	508,22	488,24	517,68
Жорсткість, мг-екв/дм³	4,1	5,22	5,39	5,78	5,44	5,65
рН, од.	-	6,62	7,53	7,84	7,71	7,92

За іонним складом вода річки належала до гідрокарбонатного класу, кальцієвої групи, другого типу, другої категорії якості, що відповідає співвідношенню: HCO₃^- ≤ Ca²⁺+Mg²⁺≤ HCO₃^-+SO₄²⁺.

За забрудненням компонентами сольового складу хлором і сульфатами вода Гуйви належала до 3 та 1 категорії якості відповідно.

Відмічено поступове зростання у хімічному складі води річки сульфатів (протягом усього періоду досліджень) та хлоридів (до 2010 р.). За забрудненням сульфатами вода Гуйви у всі роки досліджень належала до 1 категорії якості (к. я.), а за забрудненням хлоридами у 1946-1948 рр. – до 1 к. я., у 1967-2015 рр. – до 3 к.я.

За загальною мінералізацією вода річки в 1946-1948, 2001-2010 рр. належала до 1 к.я., у 1967-1977, 1997-2000, 2011-2015 рр. – до 2 к.я.

Якість води за еколого-санітарними показниками

Уміст зважених часток у воді Гуйви коливався від 2,6 мг/дм³ (16.10.1968 р.) до 145,6 (25.08.1976 р.) мг/дм³ (табл. 3), що відповідало 1-7 к. я., тобто вода змінювалася в діапазоні від чистої до дуже брудної. Слід зазначити, що лише в 3 побах з 127 уміст зважених часток вищий за 7 к. я. (100 мг/дм³), що складає 2,3 % усієї вибірки. Найвищі показники забруднення води зваженими частками, що перевищували встановлені ГДК для водойм рибогосподарського призначення в 3-7 раз і більше. припадають на період 1967-1976 р.

Таблиця 3. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості трофо-сапробіологічних показників у воді річки Гуйви

Показники	Середнє значення	Станд. похибка	Станд. відхил.	Мінім. значення	Макс. значення	Рівень надійності (95%)
t води при відборі проб	12,02	0,71	8,23	0	27,2	1,41
Жорсткість, мг-екв/дм³	5,80	0,16	1,82	3,35	14,58	0,31
рН, од	7,59	0,05	0,57	6,40	8,70	0,10
СО₂	7,08	0,33	3,68	0	15,80	0,66
Si	3,64	0,14	1,37	1,1	8,0	0,27
N-NO₂^-	0,053	0,007	0,081	0	0,500	0,014
N-NO₃^-	1,903	0,311	3,281	0	22,43	0,617
N-NH₄⁺	0,651	0,062	0,707	0,02	4,73	0,122
Фосфати	0,124	0,013	0,132	0	0,710	0,026
Р, загальний	0,189	0,018	0,153	0,012	0,780	0,037
О₂,мг/дм³	9,82	0,22	2,54	0,70	16,90	0,44
О₂, % насичення	87,01	1,78	20,35	37,72	166,00	3,53
Кольоровість, град	31,98	1,31	13,62	7,80	90,00	2,60
Прозорість, см	23,93	0,56	4,58	3,6	34	1,13
Зважені речовини	20,46	1,96	22,00	1,80	145,90	3,89
Запах, бали	1,56	0,22	2,02	0	5	0,44
ПО, мгО/дм³	9,39	0,50	4,65	2,60	28,80	1,00
БО, мгО/дм³	27,97	1,36	10,54	8,40	60,80	2,72
БСК₅, мгО₂/дм³	5,45	0,35	3,98	0,48	26,50	0,69
ХСК, мгО₂/дм³	22,26	1,39	6,67	14,00	34,00	2,89
Витрата води, м³/с	2,42	0,51	3,22	0,30	13,80	1,04
V, м/с	0,25	0,02	0,11	0,10	0,49	0,04
ІЗВ, од	2,61	0,18	2,00	0,40	13,28	0,35

За усередненою реакцією водного середовища (рН = 7,59) вода Гуйви належить до слабо лужної, а граничні рівні за час досліджень змінювалися від 6,40 (14.09.1968 р.) до 8,7 (20.05.1997 р.). Полігон розподілу значень величини рН (їх 124) свідчить, що 25,8 % проб води (32 значення вибірки) мали рН у межах 7,7-8,0 (2 к.я), 19,35 % (24 значення) - 8,0-8,3 (3-4 к.я), 15,3 % (19 значень) - 7,4-7,7 (1-2 к.я), 12,9 % (16 значень)- 6,5-6,8 (3-4 к.я), 11,29 % (14 значень) - 6,8-7,1 (1-2 к.я), що в сумі складає 84,64 %.

ГДК рН для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового, питного призначення 6,5-8,5. Поріг ГДК перевищено лише в 4 пробах води річки, що складає лише 3,22 %.

За фазами водного режиму величина рН у воді р. Гуйва – м. Житомир не мала значних відхилень, але найменшою була у літню повінь (7,47, 1 к.я.), найвищою – весняну повінь (7,68 од., 2 к. я.).

Уміст кисню у воді річки коливався від 0,74 (15.07.2001 р.) до 16,90 (15.01.2004 р.) мгО₂/дм³ при середньому значенні 9,82 мг/дм³. За цим показником вода у різні періоди досліджень належала як до дуже чистої, так і дуже брудної.

При цьому, 2 проби з 131 або 1,52 % мали вміст кисню нижчий ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤4 мг/дм³), а 9 проб або 6,87 % - менше ГДК для водойм рибогосподарського призначення (менше 6 мгО₂/дм³).

Насичення води річки киснем змінювалося від 7,7 до 166 % при середньому значенні 87 %.

Таблиця 4. Середній уміст трофо-сапробіологічних показників у воді річки Гуйви за певні періоди спостережень, мг/дм³

Інгредієнти	1946-1948	1967-1970	1971-1977	1997-2000	2001-2010	2011-2015
t води при відборі проб	14,57	16,28	12,60	11,96	8,62	12,62
Жорсткість, мг-екв/дм³	4,10	5,22	5,39	5,78	5,44	5,65
рН, од	-	6,62	7,58	7,84	7,71	7,92
СО₂	-	8,11	7,53	6,99	6,30	6,98
Si	-	3,90	3,64	3,34	3,69	3,63
N-NO₂^-	0,001	0,124	0,042	0,042	0,035	0,050
N-NO₃^-	0,08	0,170	0,409	1,792	3,300	2,593
N-NH₄⁺	-	1,023	0,866	0,550	0,400	0,465
Фосфати	-	0,179	0,112	0,069	0,169	0,108
Р, загальний	-	0,232	0,155	0,141	0,235	0,166
О₂,мг/дм³	-	8,72	9,13	9,73	9,24	10,04
О₂, % насичення	-	83,33	81,27	86,30	82,74	91,17
Кольоровість, град	-	49,30	37,76	26,32	25,00	23,44
Прозорість, см	-	12,50	18,00	23,67	24,52	24,77
Зважені речовини	-	31,35	29,22	12,31	17,03	14,21
Запах, бали	-	4,53	3,28	0,65	-	-
ПО, мгО/дм³	-	11,56	11,69	8,17	5,27	4,05
БО, мгО/дм³	-	-	-	18,18	30,36	30,94
БСК₅, мгО₂/дм³	-	7,03	5,17	6,31	4,96	4,23
ХСК, мгО₂/дм³	-	-	-	14,96	26,36	25,33
Витрата води, м³/с	-	0,92	2,97	-	-	-
ІЗВ, од	-	3,93	2,51	2,29	2,44	2,10

Перманганатна окиснюваність у воді Гуйви змінювалася від 2,6 (8.11.2014 р.) до 28,8 (12.08.1975 р.) при середній 9,39 мгО₂/дм³, що відповідає дуже широкому діапазону 1-7 категорії якості, тобто дуже чисті – дуже брудні органічними речовинами: за середнім значенням – слабко забруднені легко окиснюваними органічними речовинами а також, частково, гумусними сполуками. За фазами водного режиму найбільшим забруднення води було в літню межень (5 к.я.), а найчистішим – у весняну повінь (4 к.я.). В часі, забруднення вод легко окиснюваними органічними речовинами, найвищим було в 1971-1977 рр. (5 к.я.) і надалі знижувалося до 4,05 мгО₂/дм³ у 2011-2015 рр. (табл. 4, 2 к.я.).

Біхроматна окиснюваність води річки змінювалася від 14,0 мгО₂/дм³ (17.11.1997 р.) до 60,8 (19.08.2015 р.) при середній 27,97 мгО₂/дм³, що відповідає дуже широкому діапазону 2-7, тобто чисті – дуже брудні як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами: за середньоарифметичним значенням – слабко забруднені як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами [39]. За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами було в зимову межень (5 к.я.), найнижчим – весняну повінь (4 к.я.), у часі забруднення вод річки цими органічними речовинами - зростає.

Біохімічне споживання кисню протягом 5 діб (оцінювання вмісту органічних речовин) у воді Гуйви змінювалося від 0,48 (30.09.1969 р.) до 26,5 (31.05.1977 р.) мгО₂/дм³ (рис. 3.13, табл. 3), що відповідало 1-7 категорії якості. При цьому, в 71,8 % проб води БСК₅ перевищувало ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (3 мгО/дм³). За фазами водного режиму найвищий уміст органічних речовин у воді річки був восени, найнижчим – в зимову межень, але за екологічним нормативом вода у всі фази водногорежиму належала до 5 к.я. За середніми значеннями БСК₅ в кортші періоди досліджень вода річки в 1967-1970 рр. належала до 6 к.я., у всі інші періоди – до 5 к.я. (табл. 4).

Концентрація амонійного азоту у воді Гуйви змінювалася від 0,02 (2.03.1977 р.) до 4,73 (1.07.1975 р.) при середньому значенні 0,651 мгN/дм³ (табл. 3, 5 к.я.). В 61,4 % проб концентрація амонію перевищувала ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,39 мгN/дм³). За фазами водного режиму найвищий уміст амонійного азоту у воді Гуйви відмічали восени, найнижчий – в зимову межень (табл. 3). але вода за цим показником у всі фази водного режиму належала до 5 к.я. – помірно забруднена. За середніми концентраціями амонійного азоту вода Гуйви у 1967-1970 рр. належала до 6 к.я., у 1971-1977, 1997-1999 рр. – до 5, у 2001-2015 рр. – до 4 к.я.

Уміст нітритного азоту коливався від 0 (6,72 % проб) до 0,5 (19.11.1969 р.) при середньому значенні 0,053 мгN/дм³. При цьому, в 62,7 % проб води уміст нітритного азоту перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,002 мгN/дм³), а 8,95 % проб відповідали стану дуже брудні (уміст більше 0,1 мгN/дм³). За фазами водного режиму найвищою концентрація нітритного азоту була восени (6 к.я.), найнижчою – в зимову межень (5 к.я.). За коротші відрізки часу концентрація нітритного азоту була найвищою у воді р. Гуйви в 1967-1970 рр. і належала до 7 к.я., у 1971-1977, 1997-2015 рр. – до 5 к.я. (табл. 4).

Концентрація нітратного азоту змінювалася від 0 (7,2 % проб) до 22,43 (25.03.2003 р.) (рис. 3.14) при середній 1,903 мгN/дм³, що відповідає 6 к.я. В 21,6 % проб води уміст нітратного азоту перевищував рівень 7 к. я. (2,5 мгN/дм³, вода дуже брудна). У двох пробах із 111 уміст нітратного азоту у воді Гуйви перевищував ГДК для водойм питного призначення за (ДСанПіН 2.2.4-171-10). За фазами водного режиму концентрація N-NO₃^- найвищою була у весняну повінь (7 к. я.), найнижчою – в зимову межень (6 к. я). За середніми значеннями вмісту нітратного азоту вода Гуйви у 1997-2000 рр. належала до 6 к.я, 2001-2015 рр. – до 7 дуже брудної, у1946-1950 та 1967-1970 рр. – до 1, у 1971-1977 рр. – до 3 к.я. (табл. 4).

Концентрація мінерального фосфору у воді Гуйви змінювалася від 0 (14.09.1968 р.) до 0,71 (18.09.2005 р.) при середній 0,124 мгР/дм³. В 11,76 % проб води уміст фосфатів перевищував рівень 7 к. я. (0,3 мгР/дм³, вода дуже брудна). За фазами водного режиму концентрація фосфатів у воді річки найвища восени (5 к. я.), найнижча – влітку (4 к. я.). За середніми концентраціями мінерального фосфору вода Гуйви в 1967-1970, 1997-2015 рр. належала до 5 к.я., у 1971-1977 рр. – до 4 к.я.

Уміст загального розчинного фосфору у воді Гуйви змінювався від 0,012 (7.07.1999 р.) до 0,84 мг/дм³ (15.10.1968 р.) при середньому значенні 0,188 мг/дм³. За фазами водного режиму найвищий уміст загального розчиненого фосфору фіксували восени (0,229 мг/дм³), а найнижчий – у літню межень (0,154 мг/дм³).

Оцінювання якості води за специфічними речовинами токсичної дії [1]

Уміст нафтопродуктів у воді Гуйви змінювався від 0 (10,85 % проб вибірки) до 1,68 (26.04.1998 р.) при середньому значенні 0,126 мг/дм³ (табл. 5).

Таблиця 5. Кількісна й якісна мінливість специфічних показників токсичної дії у воді р. Гуйви

Показ-ники	Середнє значення	Станд. похибка	Станд. відхилення	Мінім. значення	Макс. значення	Рівень надійності (95%)
НП	0,126	0,015	0,173	0	1,680	0,030
Феноли	0,0052	0,0008	0,0010	0	0,006	0,0017
СПАР	0,0135	0,002	0,013	0	0,040	0,0033
Fe, заг	0,281	0,031	0,308	0	2,010	0,061
Cu²⁺	0,0045	0,0007	0,0062	0	0,0272	0,0013
Zn²⁺	0,0284	0,0083	0,0757	0	0,664	0,0165
Cd	0,0042	0,0025	0,0089	0	0,0320	0,0013
Cr⁶⁺	0,0049	0,0004	0,0034	0	0,0167	0,0009
Mn²⁺	0,0360	0,0027	0,0237	0	0,1250	0,055
Ni²⁺	0,0036	0,0010	0,0057	0	0,031	0,0021
Pb²⁺	0,0149	0,0030	0,0109	0	0,029	0,0066
F	0,2650	0,0125	0,0561	0,18	0,45	0,0263
ІЗВ	2,61	0,18	2,00	0,40	13,28	0,35

За період досліджень 59,14 % проб води перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,05 мг/дм³), 42,6 % - ГДК водойм для питного призначення (0,1 мг/дм³), 3,9 % - ГДК для водойм господарсько-побутового використання (0,3 мг/дм³). Найзабрудненішою за фазами водного режиму вода Гуйви була у весняну повінь (5 к. я.), найчистішою – восени (4 к. я., табл. 6). Крім того, у всі фази водного режиму уміст нафтопродуктів у воді річки перевищував ГДК для водойм рибогосподарського й питного (крім осені) призначення. Загалом забруднення води Гуйви нафтопродуктами в Житомирі є стійким та високим.

За середнім умістом вода Гуйви найзабрудненішою нафтопродуктами була у 1971-1977 рр. (0,2235 мг/дм³, табл. 7) і належала до 6 к. я. (брудна), у 1967-1970, 1997-2000 рр. – до 5 к. я., у 2001-2015 рр. - до 3 к. я.

Таблиця 6. Мінливість специфічних показників токсичної дії у воді р. Гуйви – м. Житомир за фазами водного режиму

Показ-ники	Зимова межень	Весняна повінь	Літня межень	Осінь	ДСанПіН 2.2.4-171-10
НП	0,1163	0,1478	0,1373	0,0948	≤ 0,1
Феноли	0,0070	0,0055	0,0030	0,0050	≤ 0,001
СПАР	0,0108	0,0143	0,0106	0,0163	≤ 0,5
Fe, заг	0,197	0,339	0,173	0,343	≤ 0,2
Cu²⁺	0,0045	0,050	0,0038	0,0044	≤ 1,0
Zn²⁺	0,0301	0,0221	0,0578	0,0119	≤ 1,0
Cd	0,0002	0,0020	0,0162	0,0019
Cr⁶⁺	0,0046	0,0052	0,0061	0,0041
Mn²⁺	0,0462	0,0365	0,0285	0,0314	≤ 0,05
Ni²⁺	0,0043	0,0028	0,0019	0,0057	≤ 0,02
Pb²⁺	0,0020	0,0152	0,0093	0,0194	≤ 0,01
F	0,237	0,284	0,255	0,256	≤ 0,7
ІЗВ	2,46	2,65	2,46	2,77

СПАР. Забруднення вод Гуйви СПАР змінювалося від 0 (18.04.2004 р.) до 0,04 (19.04.2004 р.) мг/дм³. При цьому, в жодній з проб не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,2 мг/дм³). За фазами водного режиму найзабрудненішою СПАР вода Гуйви була восени (3 к. я.), найчистішою – у зимову межень (3 к. я., табл. 6). Вода Гуйви за середньоарифметичними значеннями СПАР (табл. 7) у всі періоди досліджень належала до 3 к. я.

Феноли. Уміст фенолів у воді Гуйви змінювався від 0 (15,5 % проб) до 0,060 мг/дм³ (14.02.2000 р.), що перевищувало ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 60 разів. У 76,2 % проб води уміст фенолів перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм³). Забруднення води річки фенолами можна оцінити як стійке й високе. За фазами водного режиму найзабрудненішою фенолами вода Гуйви була у зимову межень (6 к. я.), найчистішою – у літню межень (5 к. я., табл. 6).

Середні значення концентрації фенолів найвищими були у 1967-1970 рр. і вода річки належала до 6 к. я., у 1971-1977, 1997-2000 рр. – до 5, у 2001-2015 рр. – до 6 к. я.

Таблиця 7. Середньоарифметичний уміст специфічних речовин токсичної дії у воді р. Гуйва за різні періоди досліджень, мг/дм³

Інгредієнти	1946-1948	1967-1970	1971-1977	1997-2000	2001-2010	2011-2015
НП	-	0,1630	0,2235	0,1847	0,0363	0,0375
Феноли	-	0,0080	0,0024	0,0028	0,0079	0,0055
СПАР	-	-	-	0,0150	0,0117	0,0167
F	-	0,298	0,257	0,210	0,250	0,250
Fe, заг	0,15	0,79	0,395	0,290	0,198	0,136
Cu²⁺	-	0,0019	0,0010	0,0088	0,0036	0,0056
Zn²⁺	-	0,0024	0,0059	0,0787	0,0204	0,0140
Cd	-	-	-	0,0001	0,00018	0,0087
Cr⁶⁺	-	-	-	0,0038	0,0058	0,0046
Mn²⁺	-	0,0444	0,0332	0,0423	0,0350	0,0312
Ni²⁺	-	-	-	0,0046	0,0041	0,0014
Pb²⁺	-	-	-	0,007	0,0071	0,0240
ІЗВ	-	3,93	2,51	2,29	2,44	2,10

Уміст фторидів у воді Гуйви змінювався від 0,18 (13.12.1999 р.) до 0,45 (20.04.1967 р.) мг/дм³ при середньоарифметичному значенні 0,265 мг/дм³, що відповідає 5 категорії якості. В жодній з проб води уміст фторидів не перевищував ГДК для питної води (0,7 мг/дм³). За середньоарифметичними показниками вмісту фторидів вода річки у всі періоди досліджень та у всі фази водного режиму належала до 5 категорії якості.

Важкі метали. Залізо. Уміст загального заліза у воді Гуйви високий і змінюється у значних межах від 0 (20.02.1972 р., 13.06.1972 р.) до 2,01 (17.11.1997 р., 6 к. я.) мг/дм³ при середньому значенні 0,281 мг/дм³ (4 категорія якості – слабко забруднена). У 69,8 % проб води уміст заліза перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,1 мг/дм³), у 48,0 % проб – ГДК для водойм питного водопостачання (0,2) і в 31,2 % проб – ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (0,3 мг/дм³). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви загальним залізом було восени (0,343 мг/дм³), найнижчим – у літню межень (0,173 мг/дм³, табл. 6), але ці концентрації належать до 4 категорії якості. За середньоарифметичним умістом заліза (табл. 7) вода річки у 1967-1970 р. належала до 5 к.я., у всі пізніші періоди досліджень та в 1946-1950 рр. – до 4 к. я. – слабо забруднена.

Цинк. Концентрації цинку у воді річки змінювались від 0 (4.05.1968 р.) до 0,664 (7.07.1997 р.) при серередньому значенні 0,028 мг/дм³ (4.к. я., табл. 5). При цьому, 54,4 % проб води мали уміст цинку, що перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм³), а 30,9 % проб – перевищували граничну межу 3 категорії екологічної оцінки, тобто слабо забруднені – брудні. В жодній з проб не виявлено концентрації цинку (як і міді), що перевищувала ГДК для водойм господарсько-побутового й питного призначення (1,0 мг/дм³). За фазами водного режиму уміст цинку був найбільшим у літню межень (0,0578 мг/дм³, 5 к. я.), найнижчим – восени (0,0119 мг/дм³, 2 к. я.). За середніми значеннями вмісту цинку (табл. 7) воду характеризували у 1967-1977 рр. як дуже чисту (перша к. я.), у 1997-1999 рр. – помірно забруднена (5 к. я.) у 2001-2010 рр. – 4 к.я., у 2011-2015 рр. – 2 к. я.

Мідь. Уміст міді у воді Гуйви коливався в межах від 0 (14,1 % проб) до 0,0272 (12.06.1997 р.) при середньому значенні 0,0045 мг/дм³. У 72,9 % проб води уміст міді перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм³). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви міддю було у весняну повінь (0,0050 мг/дм³), найнижчим – у літню межень (0,0038 мг/дм³, табл. 6), але ці концентрації належать до 4 категорії якості. Середні значення вмісту міді у воді свідчать про слабку забрудненість у 1997-2015 рр. (4 к. я.) та досить чисті (3 к. я.) у 1967-1970 рр. й чисті (2 к. я.) – у 1971-1977 рр. (табл. 7).

Нікель. Уміст нікелю у воді річки змінювався від 0 (20.04.2001 р., 15.04.2007 р., 16.04.2009 р., 25.07.2012 р.) до 0,031 (10.10.2002 р.) при середньому значенні 0,0036 мг/дм³ (2 к. я.). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви нікелем було восени (0,0057 мг/дм³, 4 к. я.), найнижчим – у літню межень (0,0019 мг/дм³, 2 к. я., табл. 6). За середніми значеннями концентрації нікелю, воду у 1997-2000, 2001-2015 рр. – відносили до 2 к. я. (табл. 7).

Марганець. Уміст марганцю у воді Гуйви змінювався від 0 (24.05.1968 р., 20.09.1971 р.) до 0,125 (10.09.1969 р.) при середньому значенні 0,0331 мг/дм³ (3 к. я.). Лише 8,0 % проб води мали уміст марганцю нижчий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм³), а 21,3 % проб – вищий за ГДК для води питного призначення [18]. За усіма фазами водного режиму та всіма коротшими періодами досліджень вода річки Гуйва належала до 3 к. я.

Значно рідше досліджували воду Гуйви на уміст свинцю та кадмію. Уміст свинцю у воді змінювався від 0 (25.03.2003 р.) до 0,029 (8.11.2014 р.) при середньому значенні 0,0137 мг/дм³ (5 к.я.).

Концентрація кадмію коливалася від 0 (25.03.2003 р.) до 0,003 (25.03.2014 р.) при середньому значенні 0,0014 мг/дм³ (5 к.я.).

Концентрація шестивалентного хрому змінювалася від 0 (10.10.1998 р.) до 0,017 (6.04.2006 р.) при середньоарифметичному значенні 0,005 мг/дм³. 95 % проб води річки мали концентрацію хрому шестивалентного вищу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм³). Загалом забруднення води Гуйви хромом шестивалентним є характерним і високим.

Розрахунок індексу забруднення води (ІЗВ) проводиться за обмеженим числом інгредієнтів. Визначається середньоарифметичне значення результатів хімічних аналізів по кожному з таких показників: азот амонійний, азот нітритний, нафтопродукти, феноли, розчинений кисень, біохімічне споживання кисню. Знайдене середньоарифметичне значення кожного з показників порівнюється з гранично допустимими концентраціями. При цьому у випадку розчиненого кисню величина гранично допустимої концентрації поділяється на знайдене середньоарифметичне значення концентрації кисню, тоді як для інших показників це робиться навпаки.

В окремих пробах води р. Гуйва ІЗВ змінювався від 0,40 (6.08.2002 р.) до 13,28 (18.03.2009 р.), при середньоарифметичному значенні – 2,61 (4 категорія якості, табл. 8).

Загальна оцінка води Гуйви за всією множиною екологічних показників (за так званою функцією міри R, табл. 3.10) свідчить, що вода у 1967-2016 рр. належала до 4 категорії – задовільної якості.

Таблиця 8. Загальне оцінювання якості води р. Гуйва за всією множиною екологічних показників

Категорії якості води	Кількість показників категорії та загальна оцінка якості води
Категорії якості води	1967-70	1971-77	1997-99	2001-10	2011-15
1	5	5	2	3	1
2	1	1	2	2	6
3	6	4	8	8	5
4	0	4	3	5	5
5	4	5	5	2	3
6	3	1	2	3	2
7	2	1	1	1	1
Загальна оцінка R	77/21=3,67	73/21=3,48	86/23 = 3,74	86/23=3,74	83/23=3,57
Категорія якості	4	4	4	4	4

З приведеної таблиці 8 видно, що кількість показників відмінної якості води річки з роками зменшується, натомість зростає кількість показників, що характеризують забруднення.

За більшістю методів іригаційної оцінки та умістом токсичних гіпотетичних солей вода р. Гуйва – м. Житомир є придатною для зрошення усіх типів ґрунтів і не вимагає поліпшення хімічного складу перед поливом.

Вода річки дуже сильно забруднена нітритним азотом, брудна – слабо забруднена азотом аміаку, фосфатами, фенолами, органічними речовинами, брудна за прозорістю, слабо забруднена за нафтопродуктами, міддю, залізом, свинцем, кадмієм.

Притоки

Закіянка, Гульва, Лебединець, Безіменна, Безіменна, Безіменна (праві).
Сингаївка, Пустоха, Боярка, Коденка (ліві).

На Гуйві розташовані селище Андрушівка..

Примітка

↑ Мапа Шуберта // аркуш 23-7-2. Архів оригіналу за 1 грудня 2017.

Література

«Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Hujwa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 205. (пол.)
Лозовіцький П.С., Молочко А.М. Формування стоку та екологічний стан води річки Гуйва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-соціальні науки. 2018. Вип. 2 (38). – С. 21-26.

Посилання

[1] Мапа Шуберта // аркуш 23-7-2. Архів оригіналу за 1 грудня 2017.

[1]