Гукайло Віктор Михайлович
Гукайло Віктор Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 19 травня 1948 Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Смерть | 3 серпня 2023 (75 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | Українська академія друкарства | |||
Діяльність | графік, художник, ілюстратор, сценограф, дизайнер | |||
Працівник | Київський державний академічний театр ляльок | |||
| ||||
Гука́йло Ві́ктор Миха́йлович (19 травня 1948, Київ, УРСР, СРСР — 3 серпня 2023, Київ, Україна) — радянський і український графік, живописець, ілюстратор, сценограф, дизайнер; член НСХУ (1982).[1][2]
Народився 19 травня 1948 року у Києві.
У 1973 році закінчив графічний факультет Український поліграфічний інститут у Львові (викладачем був Ф. Юр'єв); відтоді — на творчій роботі.
Співпрацював із видавництвами «Радянська школа», «Вища школа» (1973–78), «Веселка», «Довіра», «Дніпро» (1980–2003), «Дух і Літера»; а також жрналами «Малятко» і «Барвінок» (1975–80).
З 1993 — головний художник Київського лялькового театру.
Учасник республіканських та всесоюзних мистецьких виставок з 1973 року. Персональні — у Києві (1991, 1996, 1998, 2003).[1][3]
Був головним художником музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» та музею АТО «Шляхами Донбасу» (обидва — у м. Дніпрі).[2]
Основні техніки — монотипія, пастель, акварель, друк на тканині тощо. Художні образи переходять із серії в серію, «набувають лаконічності, асоціативності».
Роботи зберігаються у Національному Художньому Музеї України, ДТГ, Бердянському художньому музеї, Ізмаїлській картинній галереї та приватних колекціях.
Автор ілюстрацій до книг:
- «Підводне царство» (1977),
- «По следам исчезающих птиц» (1982),
- «Де ночує вітер» Є. Шморгуна (1989),
- «Чотири слова» Ю. Някрошуса (1990),
- «Байки» Л. Глібова (1993),
- «Сказки» К. Чуковського (1994),
- «Непричесанные мысли» С. Леца,
- «Молитви тих, котрі не моляться» Я. Корчака (обидві — 2005; усі — Київ)
- «Дитя людське» (2007)[2].
Для Київ. театру ляльок оформив вистави:
- «Лікар Айболить» за казкою К. Чуковського (1993),
- «Кіт у чоботях» за казкою Ш. Перро,
- «Новорічна ніч» (обидві – 1996),
- «Каштанка» за оповіданням А. Чехова (1997),
- «Стійкий олов’яний солдатик» за казкою Г.-К. Андерсена (2001),
- «Посмішка клоуна» Ю. Чаповецького (2004),
- «Слоненя» за Дж.-Р. Кіплінгом (2005; усі — реж. Ю. Сікало).[1]
- «Відпочинок»,
- «Ветеран» (обидва — 1981),
- «Улітку у гідропарку»,
- «Сонячний ранок»,
- «Алея» (усі – 1982),
- «Записки божевільного» (1994);
- цикли – «Місто після бою» (1984),
- «Бессарабський ринок» (1986),
- «Біблійний цикл» (1989),
- «Посеред манекенів»,
- «Щуролов» (1990-і рр.),
- «Єврейські містечка» (2003);
- серії – «Ательє» (1988), «Корида» (1990),
- «Образи Кафки» (1990–96).
- ↑ а б в г Ю. А. Ліфшиць. Гукайло Віктор Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
- ↑ а б в Віктор Гукайло | Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (uk-UK) . 19 лютого 2021. Процитовано 15 вересня 2024.
- ↑ Гукайло Віктор. Артсвіт. Процитовано 15 вересня 2024.
- ↑ Умер художник, который оформил экспозиции двух музеев Днепра | Міський сайт Дніпра. m.gorod.dp.ua (ua-UA) . Процитовано 15 вересня 2024.
- Ю. А. Ліфшиць. Гукайло Віктор Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
- Народились 19 травня
- Народились 1948
- Уродженці Києва
- Померли 3 серпня
- Померли 2023
- Померли в Києві
- Випускники Української академії друкарства
- Ілюстратори СРСР
- Українські ілюстратори
- Радянські графіки
- Українські графіки
- Радянські художники
- Українські художники
- Українські живописці
- Українські художники театру
- Сценографи
- Українські митці
- Персоналії:Київський академічний театр ляльок
- Члени Національної спілки художників України