Гуренко Юрій Вікторович
| Гуренко Юрій Вікторович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 13 липня 1974 р. Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Посада | керівник Київського міського осередку Політичної партії «Правий сектор» | |||
| Військове звання | молодший сержант | |||
| Партія | Правий сектор | |||
| Нагороди |
| |||
Гуренко Юрій Вікторович (13 липня 1974 р., м. Київ) - український громадський діяч, керівник Київського міського осередку політичної партії "Правий сектор", боєць Добовольчого Українського Корпусу "Правого сектору". З травня 2022 року мобілізувався до лав ЗСУ.
Долучився до активної громадсько-політичної діяльності за часів "Помаранчевої революції". Активний учасник Революції Гідності. З початком Російсько-Української війни займається волонтерською діяльністю. З травня 2017 року — ініціатор заснування ГО “Живи вільно"[1], основною сферою діяльності якої є надання психологічної допомоги ветеранам АТО та жертвам фізичного насилля. З червня 2018 року співорганізатор громадської ініціативи створення скверу імені Василя Сліпака в м. Києві та організатор проведення щорічного вечору пам'яті Василя Сліпака[2].
З травня 2019 року очолив Київський міський осередок політичної партії "Правий сектор". Також з 2019 року організатор та постійний учасник координаційної ради Маршу УПА в м. Києві на Покрову. На парламентських виборах 2019 року був кандидатом в депутати ВРУ від Об'єднаних Націоналістів[3]. На виборах в Київську міську раду наступного року балотувався другим номером в списку від "Правого сектора"[4]. В Серпні 2020 року в Арт-сквері ім. Василя Сліпака організував презентацію книги Ларіси Ніцой “Незламні мураші“. Презентація потрапила в ключові російські ЗМІ завдяки атракціону “Розстріляй Кремль”[5].
В жовтні 2021 року виступив співорганізатором встановлення в місті Київ першого пам'ятного знаку Степана Бандери. Засновник та ініціатор створення Ордена ім. Степана Бандери[6], отримав благословення на впровадження цієї нагороди від Митрополиту Київського і всієї України, Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнішого Епіфанія.[7]
З початком повномастштабного вторгнення Росії в Україну служить бійцем в лавах Добровольчого Українського корпусу "Правий сектор". Брав участь в оборогі Києва, очолював загін добровольців на правобережжі Київщини[8]
- ↑ ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЖИВИ ВІЛЬНО" - #41349671 - Основна інформація - Clarity Project. clarity-project.info. Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Юрій Гуренко про Василя Сліпака. Офіційний сайт НВР "Правий сектор (укр.). 7 березня 2021. Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Найбільший партійний список на виборах – від ВО «Свобода». glavcom.ua (укр.). Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Гуренко Юрій Вікторович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Правый сектор в центре Киева устроил "стрельбы" из АКМ по бумажному Кремлю. Lenta News (ru-RU) . 30 травня 2021. Процитовано 1 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Куценко, Сергій. Юрій Гуренко: "Ми рухаємось у правильному напрямку." spilno.org (укр.). Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Правий сектор Інфо.
- ↑ Битва за Київ (2022). Вікіпедія (укр.). 4 січня 2023. Процитовано 7 січня 2023.