Гуреєв Сергій Миколайович
Сергій Миколайович Гуреєв | |
---|---|
рос. Сергей Николаевич Гуреев | |
Народження | 7 жовтня 1918 Мелеуз |
Смерть | 13 січня 2013 (94 роки) Київ |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР → Україна |
Приналежність | Радянська армія |
Роки служби | 1939–1950 |
Партія | КПРС |
Звання | Лейтенант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро |
Нагороди |
Сергій Миколайович Гуреєв (7 жовтня 1918, Мелеуз — 13 січня 2013, Київ) — Герой Радянського Союзу (1944), учасник німецько-радянської війни.
Народився 7 жовтня 1918 року в селищі Мелеуз, нині місто Башкирії, в сім'ї робітника. Росіянин. Закінчивши 6 класів, з 1933 року по 1939 рік працював слюсарем-вулканізаторщиком Мелеузовської МТС.
У Червону Армію з 1939 року. У боях німецько-радянської війни з лютого 1942 року.
Командир понтонного відділення 135-го окремого моторизованого понтонно-мостового батальйону (6-а понтонно-мостова бригада, 40-а армія, Воронезький фронт) старший сержант Гуреєв С. М. відзначився 12 жовтня 1943 року при форсуванні річки Дніпро в районі села Зарубинці і (Канівський район Черкаської області): переправляв поромом через річку війська 3-ї гвардійської танкової армії і 40-ї армії. Під час розвантаження порому почався інтенсивний артилерійський і мінометний вогонь противника. Старший сержант Гуреєв С. М. під обстрілом повністю вивантажив боєприпаси з порома і відправився в зворотний рейс на лівий берег Дніпра, щоб продовжити переправу. Коли катер вийшов з ладу, С. М. Гуреєв продовжив переправляти пором вручну.
Після прийняття остаточного рішення про завдання вирішального удару на Лютізькому плацдармі, отримав завдання терміново переправляти назад на лівий берег 3-ю танкову армію та інші військові підрозділи.
10 січня 1944 старшому сержанту Гуреєву Сергію Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2478)[1].
У 1945 році закінчив Київське училище самохідної артилерії, в 1947 році — Курси удосконалення офіцерського складу (КУОС).
З 1950 року лейтенант Гуреєв С. М. у запасі. Жив у Києві. До виходу на заслужений відпочинок працював старшим інженером на заводі «Маяк». Помер 13 січня 2013 року. Похований у Києві на Берковецькому міському кладовищі.
- Біографія С. М. Гуреєва на сайті «Герои страны» [Архівовано 12 червня 2012 у WebCite] (рос.)
- «Гурєєв Сергій Миколайович — один із тих, хто брав участь у форсуванні Дніпра». Спогади С. М. Гуреєва про форсування Дніпра на сайті Шевченківської райдержадміністрації міста Києва
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 392
- Народились 7 жовтня
- Народились 1918
- Померли 13 січня
- Померли 2013
- Поховані на Берковецькому кладовищі
- Члени КПРС
- Лейтенанти (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Уродженці Мелеуза
- Учасники битви за Дніпро